Міжнародний день рідної мови в Лебединському НВК №1 став початком нової традиції. Учні школи зібралися на святкову лінійку, яку проводили семикласники. Спочатку поринули в уявну ситуацію: щоб сталося з ними, якби зникла мова? Потім стали свідками катувань і знущань над українською мовою Поганої вісті і її подруг. Згодом помандрували потягом Львів–Відень, у якому їхали пасажири-інтелектуали: англієць, німець, італієць та відомий львівський юрист Богдан Косів. Вони з’ясовували, чия мова краща, багатша, досконаліша і якій бути провідною у світі. Далі стали свідками звичайної розмови у одному з міських трамваїв і зробили висновок: якщо говориш якоюсь мовою, маєш знати її досконало. А знаменитий байкар Древньої Греції Езоп повідав їм, що язик — це якнайкраща і якнайгірша «страва», якою можна спілкуватися одне з одними, вирішувати різні проблеми, просити, освідчуватися в коханні та водночас і лицемірити, обманювати, хитрувати, сваритися, зраджувати, принижувати. Насамкінець на сцені з’явилася Україна з маленькою донею і дала їй заповіт: «Можеш не впізнати голосу діброви, Та не смій зректися маминої мови!»
Потім тривав конкурс на кращий лист своїй майбутній дитині. «Усі охочі можуть у формі листа звернутися до своєї майбутньої доньки чи сина і попросити їх розвивати, плекати, поширювати, не забувати рідну мову. А найкращі у своїй віковій категорії отримають солодкий приз», — сказала вчитель-словесник.
Нам дуже сподобалася ця ідея. Без листування в сучасному світі не обійтись ніяк. Сьогодні ми щодня відправляємо сотні e-mail-листів друзям, знайомим, діловим партнерам тощо. Окрім електронної форми, ми нечасто стикаємося із необхідністю написати листа власноруч, від руки та ще й в майбутнє. Сподіваємося, що ця традиція «приживеться» у нашій школі надовго.
Валерія МОЛОСТОВА, Анна НУДЬГА, актив 7 класу Лебединського НВК №1