Зустріч-форум відбулася 6 жовтня за участі виконувача обов’язків міського голови Олега Кошового, заступниці міського голови Ірини Каландирець, начальниці відділу освіти Оксани Різник, директорів ліцеїв та гімназій, старост сіл об’єднаної громади, профспілки освітян.
Наразі реформа старшої школи є актуальною для всіх, хто долучений до освітньої політики, а також хвилює батьків та учнів. Мова про те, що учні 10-12 класів здобуватимуть повну загальну середню освіту не в школах чи гімназіях, а в ліцеях, і ця освіта буде профільною. Зосереджуючи увагу здебільшого на факті зміни місця навчання, не всі розуміють, для чого ця реформа потрібна. Дійсно, вона не з легких, бо кардинально змінює звичні підходи до здобуття повної загальної середньої освіти й організації освітнього процесу в старшій школі. Зараз існує чимало проблем, певних невизначеностей та запитань, як це все відбуватиметься, починаючи з 2027 року, адже реформування потребує оновлення нормативної бази, фінансування, узгодженості дій органів державної та місцевої влади, чіткого розподілу повноважень, створення нових освітніх програм для учнів 10-12 класів, матеріально-технічного забезпечення, підготовки педагогічних працівників. Поряд із цим поступовість змін може забезпечити її оновлення, і дуже важливо, щоб від реформи не залишилася тільки назва, а вона справді зробила освіту старшокласників якіснішою.
Під час зустрічі експерти пояснили, що реформування сприяє інтеграції української системи освіти у світовий простір. В Україні навчання поки що триває 11 років з поетапним переходом на 12-річку. Навчання у старшій школі нині триває 2 роки. А з 2027 року – 3 роки. Освітні дослідники роблять висновок, що у пострадянських країнах, окрім України, залишилося лише 3 держави, де повна загальна середня освіта триває 11 років – це Азербайджан, Білорусь і ворожа росія. Натомість у більшості країн Європи профільну освіту здобувають за 3 або за 4 роки, у деяких країнах — п’ятирічна профільна освіта. В Україні найменша в Європі тривалість здобуття повної загальної середньої освіти. На думку науковців, через збереження 11-річної школи випускники українських шкіл не зможуть конкурувати з ровесниками із європейських країн, а українська освіта — органічно увійти в європейський і світовий освітні простори.
Саме тому створення профільної школи як можливості вибору власної освітньої траєкторії для учнів старших класів є важливим завданням – потребує значних інформаційних, організаційних, фінансових і комунікаційних вкладень, на що готуються спрямувати свої зусилля освітяни і керівництво Шполянської міської громади.
Цікава, ґрунтовна дискусія відбулася завдяки налагодженню співпраці міської ради з експертами шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні".
За інформацією Шполянської міської ради