У 2021 році українцям потрібно готуватися до кількох етапів зростання тарифів. Про це журналістам заявив голова Союзу споживачів комунальних послуг Олег Попенко. Після підняття цін на споживання газу з 1 травня наступний етап — зростання вартості електроенергії в другому півріччі. Зараз кіловат коштує 1,68 грн. Але з 1 липня для тих, хто споживає понад 500 кВт, у Кабміні пропонують встановити ціну на рівні 2,50 грн, що на 50% дорожче. Третій етап — це зростання в кінці року вартості послуг теплопостачання та гарячої води. Наприкінці цього або на початку наступного року експерти прогнозують і зростання тарифів на водопостачання і каналізації, десь на 10–12%. Крім того, на це вплине зростання вартості електроенергії для промисловості.
У владних коридорах учергове виникло питання про скасування положення про спецзобов’язання (ПСО). Це механізм, який передбачає компенсацію витрат для енергокомпаній і дозволяє зменшити розміри комунальних платежів для українців.
Дія режиму ПСО закінчилась 30 квітня. На цьому, зокрема, наполягав Міжнародний валютний фонд (МВФ) як на обов'язкову умову для відновлення співпраці з Україною. При цьому парламентський комітет з енергетики та ЖКГ просив Кабмін продовжити дію ПСО і після 1 травня.
– Це означає, що для населення ціна на електроенергію буде збережена на рівні 1,68 грн / кВт⋅год., — кажуть експерти.
Однак при цьому дехто з них вважає, що продовження ПСО — це втручання в ціноутворення на енергоринку. Фактично це означає порушення пунктів меморандуму з МВФ.
– Ключове питання в тому, щоб населення почало платити за електроенергію відповідно до собівартісті її виробництва, плюс витрати на обслуговування цього процесу, — зазначають фахівці.
За певними підрахунками, в ціні 1,68 грн / кВт⋅год. — тільки 1,65 грн / кВт⋅год. складають витрати на розподіл електроенергії. Залишається 3 копійки за кВт⋅год. — природно, це занадто низький тариф. Кінцева мета — це тарифи для населення в межах 3,5–4 грн / кВт⋅год. Такі розцінки встановлені, наприклад, в Румунії і Болгарії. Як проміжний, можна приймати тариф в 2,5 грн / кВт⋅год, кажуть фахівці.
Доцільно нагадати, що з 1 січня 2021 року уряд скасував пільговий тариф для населення (0,9 грн за кВт⋅год.) на перші 100 кіловат спожитої електроенергії. Рішення про це Кабмін ухвалив ще в кінці 2020 року. У результаті вже з першої кВт⋅год. українці почали сплачувати 1,68 грн – такий тариф мав діяти до 31 березня 2021 року. Але наприкінці березня Кабінет міністрів вирішив зберегти ціну на електроенергію для населення з 1 квітня на колишньому рівні – 1,68 грн за кВт⋅годину, а тепер знову продовжив таку ж ціну на травень-червень.
Всі витрати при поставках електричної енергії кінцевому побутовому споживачеві дуже усереднено. Перехресне субсидування набуло загрозливих розмірів. За підрахунками Нацкомісії з регулювання енергетики та комунальних послуг, воно становить 50–80 млрд грн. Диспропорція на ринку настільки істотна, що простих рішень не існує, вважають фахівці.
За словами заступника міністра енергетики Юрія Бойка, кінцева ціна на електричну енергію для споживачів (в тому числі побутових) складається з безпосередньо вартості електроенергії на ринку, тарифу на її передачу високовольтними мережами, тарифу на розподіл низьковольтними мережами операторів систем розподілу, тарифу на поставку і податків. Бойко зазначив, що на сьогодні в умовах ринку тариф для населення має бути в два рази вищим за нині діючий і відрізнятися в залежності від регіону України.
Для простих українців абсолютно очевидно, що якщо підвищити тариф до 3,5 грн / кВт⋅год, то багато хто просто не платитиме. І деякі незадоволені цілком можуть почати «брати штурмом облдержадміністрації або офіси енергокомпаній»
Щоб оплатити тарифи, декому зі споживачів доведеться звертатися по субсидію. Із травня отримувачі субсидій повинні будуть подати нову заявку. Як повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль, заявки можна буде надіслати протягом наступних 5 місяців, — онлайн або поштою. За його ж словами, від травня усі субсидії виплачуватимуть «живими грошима» (до цього це було 92% від усіх субсидій).
Але найбільші зміни стосуються умов, при яких субсидію не даватимуть.
–Якщо ви маєте на депозитному рахунку в банку понад 100 тисяч гривень, купуєте нову автівку або валюту одноразово на суму понад 50 тисяч гривень — вам субсидію не призначать, — заявив прем'єр, додавши, що для більшості отримувачів субсидій нічого не зміниться.
Загалом, за роз'ясненням Мінсоцполітики, тепер житлова субсидія не призначатиметься, якщо будь-хто із складу домогосподарства або членів сім'ї має такі активи або витрати:
- впродовж року перед зверненням за субсидією купив земельну ділянку, квартиру (будинок), інше нерухоме майно, транспортний засіб, цінні папери та інші фінансові інструменти, віртуальні активи, будівельні матеріали, інші товари довгострокового вжитку на суму більше 50 тис. грн;
- на дату призначення субсидії має на депозиті кошти, загальна сума яких перевищує 25 прожиткових мінімумів — зараз це 56 750 гривень,
- впродовж року перед зверненням по субсидію купив валюти (готівкової чи безготівкової) або банківських металів на суму, що перевищує 50 тисяч гривень (хоча це важко перевірити, якщо кандидат на субсидію не згадує це у своїй декларації, а без посвідчення особи можна купити валюту на суму до 150 тис. грн).
Субсидію також не призначать, якщо хтось із повнолітніх членів сім'ї не навчався, не працював і не мав офіційного статусу безробітного або якщо за цю людину не сплачено хоча б мінімальний ЄСВ.
Не зможуть отримати субсидію і ті, хто понад 60 днів перебували за кордоном (без службових відряджень, лікування та навчання із відповідними документами). Крім того, уряд скасував призначення субсидій комісіями органів місцевого самоврядування — а таких випадків було близько третини.
Попередні обмеження також залишаються в силі.
– Ситуація з верифікацією показує, що люди, які оформляють субсидію, в окремих випадках роблять після цього або внески до статутного капіталу певних товариств, або підприємств на суму понад 50 тисяч гривень. Тобто платити комунальні послуги коштів не вистачає, а здійснити відповідні статутні внески — будь ласка, — пояснив логіку уряду заступник міністра соціальної політики Віталій Музиченко в ефірі каналу «Україна».
За його ж словами, є ситуації, коли людина, оформивши субсидію, купує валюти більше, ніж на мільйон гривень або купує два чи три автомобілі. Утім, як визнає заступник міністра, це окремі випадки, можливо, десяті частки відсотків. У березні 2021 субсидію на оплату комунальних послуг отримували майже три мільйони українців, а середній розмір субсидії становив 1685 грн.
Підготував Сергій Зубатов