Наймогутнішою зброєю українців є їхня мова. Про це в інтерв’ю «Главкому» заявив письменник Василь Шкляр, аналізуючи причини збройного конфлікту на Донбасі і анексії Криму. Окрім іншого, пан Шкляр розповів про те, якою він бачить роль українських письменників у допомозі Україні та розповів про власні плани щодо нової книги.
— Якою Ви бачите роль літераторів у нинішній ситуації в країні? Що вони можуть і мають робити?
— Вони повинні робити те, що й роблять. Багато хто їде на Схід — чи то у військові частини, чи то на зустрічі з читачами. Серед наших воїнів багато інтелектуалів, шанувальників літератури, і для них такі зустрічі завжди бажані. Письменник Борис Гуменюк пішов добровольцем у батальйон ОУН і написав блискучу збірку поезій «Вірші з війни». Власне це і є головна роль письменника за всіх часів — добре писати.
— Кого Ви бачите письменником номер один сьогодні в Україні?
— Колись Павло Тичина писав: «Товариство, яке мені діло, чи я перший поет, чи останній?» Література не спорт, тут змагальність зайва. Кожен письменник має свій власний простір, який не перетинається ні з чиїм іншим.
— А кого Ви читаєте з української сучасної літератури?
— Намагаюся стежити за всіма — від Тараса Прохаська з Івано-Франківська до Дмитра Білого з Донецька — і радію кожному успіху. Що більше у нас цікавих авторів, тим сильнішим почуваюся і я. Адже письменника великою мірою формує середовище.
— Над чим працюєте зараз? Чи буде у Вашій наступній книзі Майдан чи війна?
— Війна буде. З тим самим ворогом, але трохи давніша. Це буде роман про Українську повстанську армію...
ДЖЕРЕЛО: «Про все».