Відкритому ринку землі дали «зелене» світло: Президент підписав закон для завершення земельної реформи

У понеділок, 24 травня, під час виступу на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Земля» Володимир Зеленський публічно підписав законопроєкт про дерегуляцію управління у сфері земельних відносин, спрямований на передачу земель державної власності за межами населених пунктів (окрім земель, які потрібні державі для виконання її функцій) до комунальної власності сільських, селищних, міських рад. Нагадаємо, раніше голосування за цей законопроєкт провалили: його відправили на повторне друге читання, а згодом, коли автори врахували застереження і спробували ще раз винести його на голосування, його «торпедували» противники земельної реформи. Повторне друге читання зустріло спротив у вигляді 3128-х правок. Протягом останніх двох місяців Верховна Рада розглядала ці поправки, і лише наприкінці квітня за закон таки проголосували.

На які оновлення слід чекати українцям, розповідає експерт з питань управління територіями Юрій Ганущак.

–Тепер землі, які раніше були у власності держави, переходять у комунальну власність. На кожну ділянку має бути свій власник. І нині з’являються великі проблеми через інвентаризацію цих земель, адже виявилося, що є багато ділянок, власників яких не можливо визначити. Адже у нас досі залишається право безоплатної приватизації якоїсь частини землі, тому деякі люди скористалися ним кілька разів. Тому в органів місцевого самоврядування є завдання – зробити так, щоб інвентаризація пройшла успішно і можна було визначити, де і чиє майно, – коментує фахівець. 

Зазначимо, продаж землі стане можливим з 1 липня 2021 року. До 2023 року право на покупку землі буде лише у фізичних осіб. Для юридичних осіб ринок землі має запрацювати з 2024 року.

Що потрібно зробити власникам землі перед запровадженням її ринку, як захиститись від шахраїв, відцифрувати документацію, і про що варто пам’ятати з 1 липня, розповіла заступниця міністра юстиції України Ольга Оніщук.

По-перше, до відкриття ринку землі має бути готова не лише держава, а мають бути готові власники земельних ділянок. Тому є два правила майнової гігієни, яких потрібно дотримуватись власникам землі напередодні запуску ринку землі. 

Перше правило — подбайте про присвоєння земельній ділянці кадастрового номера. Це є так званий аграрний паспорт для землі. І без такого кадастрового номера здійснити жодної юридичної операції із землею буде неможливо. Друге — подбайте, щоб речові права на земельну ділянку, тобто оренда або власність, були обов'язково внесені до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У більшості людей право на землю знаходиться лише на паперових носіях. Якщо такі права знаходяться лише на паперах — це відкритий шлях до шахрая, який можна підробити документи і звернутися, наприклад, до нотаріуса з підробленим документом. Крім того, коли немає відцифрованих даних у реєстрі,  ніхто не знає, що ви власник, окрім того органу, який видавав вам документ, в архіві якого знаходиться другий примірник документа, – роз’яснює чиновниця. 

Ольга Оніщук зазначає, що відцифрувати документи можна і до 1 липня, і після через звернення до нотаріуса, державного чи приватного, або до державного реєстратора.

– Наразі державні реєстратори приймають у центрах надання адміністративних послуг, які вже є майже в кожній об'єднаній територіальній громаді. Ваш документ буде відсканований в державний реєстр і в кольоровій копії буде там знаходитися. Це значить, що якщо шахрай звернеться до нотаріуса з підробленим документом, нотаріус зможе перевірити, як виглядає справжній документ шляхом відкриття документа із розділу державного реєстру і порівняти його, – запевняє вона. 

У випадку якщо людина дізналась, що ділянка не перебуває у її власності є два шляхи вирішення питання. По-перше, у випадку реєстраційного «рейдерства», коли здійснена незаконна реєстраційна дія державним реєстратором треба звертатись зі скаргою на дії державних реєстраторів до Міністерства юстиції, до Офісу протидії рейдерству. По-друге, у разі якщо така незаконна дія відбувалася на підставі підробки документів, то варто звертатися до Національної поліції. Це шахрайство, це вже кримінальна справа, яка має бути розслідувана. Наразі Міністерство юстиції не має повноважень реагувати на такі порушення.

Як розповідає міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко, для захисту від зловживань у сфері земельних відносин міністерство аграрної політики планує створити антирейдерську комісію, яка почне працювати протягом календарного місяця. 

– Логіка її створення дуже проста: для того, щоб аграрії в режимі реального часу мали можливість звертатися до Міністерства щодо захисту їхніх інтересів, а те, залучаючи правоохоронні органи, оперативно реагувало і захищало людей від будь-якого виду зловживань у земельній сфері. Крім того, зважаючи на ухвалення закону № 2194, Держгеокадастр позбавляють функції розпорядження, штат людей звільняють, а ті фахівці, які залишаться після атестації, будуть займатися консультаційною підтримкою, супроводом, моніторингом. Нам важливо, щоб була така доступність у регіонах, щоб люди мали постійну підтримку у питаннях земельних відносин, – сказав міністр. 

Мовою документів: що передбачає новий закон

Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України роз’яснює, що Закон передбачає реформування системи управління у сфері земельних відносин та зняття штучних обмежень господарської діяльності для спрощення доступу до земельних ресурсів населення та бізнесу, скасування зайвих дозволів та дублювання процедур перевірки документації із землеустрою; запровадження незалежного контролю документації із землеустрою через громадську експертизу або рецензування; надання відомостей документації із землеустрою статусу публічних, відкритих та загальнодоступних даних; інтеграцію та уніфікацію землевпорядної, топографо-геодезичної та картографічної діяльності; запровадження страхування професійної відповідальності виконавців робіт із землеустрою як альтернативи державному контролю; зменшення вартості робіт та тривалості часу, що витрачається на виконання процедур, пов’язаних з проведенням землеустрою; зменшення ризиків хабарництва та корупції. 

Законом скасовуються вимоги щодо цільового використання земель сільськогосподарського призначення. Зміна цільового призначення земельних ділянок, що не належать до державної чи комунальної власності, здійснюється сільською, селищною, міською радою.

Земельні  ділянки  сільськогосподарського призначення, отримані у спадщину юридичними особами, які відповідно до Земельного кодексу не можуть набувати їх у власність, підлягають відчуженню упродовж одного року.

Законом визначено, що площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 гектара. Земельні  ділянки  сільськогосподарського призначення приватної власності можуть бути відчужені лише за договорами купівлі-продажу, дарування, довічного утримання, спадкового договору, міни, шляхом внесення до статутного (складеного) капіталу чи шляхом звернення стягнення на них.

Площа земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності, право оренди, емфітевзису якої виставляється на земельні торги, не може перевищувати 20 гектарів.

Законом встановлено порядок вилучення земельних ділянок із постійного користування. Земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів, які здійснюють розпорядження земельними ділянками відповідно до їх повноважень.

Вилучення земельних ділянок здійснюється за письмовою згодою землекористувачів, а в разі незгоди землекористувачів – у судовому порядку. Справжність підпису на документі, що підтверджує згоду землекористувача на вилучення земельної ділянки, засвідчується нотаріально.

Закон встановлює адміністративну відповідальність за невиконання законних розпоряджень, приписів посадових осіб органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель у вигляді штрафу на громадян від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п'ятнадцяти до сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Недопущення посадових осіб органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, до здійснення заходів державного контролю – тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до однієї тисячі неоподаткованого мінімуму і на посадових осіб – від однієї тисячі до двох тисяч неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Підготував Сергій Зубатов