Від щирого серця хочу подякувати всім, хто оцінив талант мого чоловіка Марочка Василя Павловича і удостоїв його звання лауреата районної премії ім. Олекси Влизька (посмертно) за книгу «Живу я музикою слів».
Велику вдячність хочеться висловити працівникам районної бібліотеки, які створили цю збірку і вдихнули в неї життя. Особлива подяка директору районної бібліотеки Наталії Мазур.
Також хочеться подякувати матусівському бібліотекарю Надії Коваль і матусівській поетесі Любові Денисенко, які допомагали у створенні книги. Особлива подяка нашому талановитому матусівському композитору Володимиру Сіваку, який написав багато пісень на вірші Василя Павловича.
В своїх творах Василь Марочко згадує юність, молодість. Вірші його різні: часом ліричні, часом романтичні, або героїко-патріотичні, а іноді і гумористичні. А про художню цінність його віршів судити тим, хто захоче їх почитати.
Василь Павлович мріяв про окреме друковане видання і ось мрія його здійснилась, завдяки людям, яких я назвала і завдяки спонсорам.
Хочеться висловити особливу подяку Івану Кравченку, директору с/г підприємства «Ольвія», який один із перших надав вагому фінансову допомогу.
Дякую також директору сільгосппідприємства «Оліана» Анатолію Олійнику, директору сільгосп підприємства «Шипельов» Олександру Шипельову і директору СТОВ «Агрофірма «Вись» Василю Варенику. Я щиро вдячна своїм дітям і рідним, які підтримали мене і надали матеріальну допомогу.
Василь Павлович був безмежно закоханий в слово, яке давало йому наснагу жити, дихати, творити. Тому і збірка носить назву «Живу я музикою слів». Про це говорять його слова:
Живу я музыкою слов,
К ним рифмы, словно ноты подбирая.
А без души они мертвы,
Как будто рельсы без трамвая.
Своих стихов я никогда не постыжусь,
Они ведь мне приносят радость.
В них есть весёлость, есть и грусть,
В них есть томительная сладость.
Я жизнь свою кладу искусству на алтарь.
Успехами своими обязан только музе,
Надеюсь, что и нынче, как и встарь,
С ней буду в дружеском союзе.
Ще раз хочу подякувати всім, хто оцінив творчість Василя Павловича і дав життя його віршам... Хочу закінчити словами Василя Павловича:
Поет не вмер — він і нині серед нас, Він в нашій пам`яті і в своїх творах оживає.
Тетяна МАРОЧКО.