В Україні відзначають дві дати, пов'язані з Другою світовою війною – День пам'яті та примирення - 8 травня та День Перемоги над нацизмом – 9 травня. Ще до повномасштабної війни для чималої кількості українців День Перемоги був символічним святом, але після повномасштабного нападу все змінилося.
«Шполяночка+» розбиралася, чому в більшості країн саме 8 травня відзначають День Перемоги і чому в СРСР це було на день пізніше.
Верховна Рада України минулого року, 3 травня, ухвалила заяву з нагоди 77-ї річниці перемоги над нацизмом, у якій наголосила на неприпустимості присвоєння росією перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, яка стала спільним досягненням Антигітлерівської коаліції та визвольних рухів. У Постанові (реєстр. №7343) українські парламентарі засвідчили роль українського народу у перемозі над нацистською Німеччиною у Другій світовій війні та відреагували на численні спроби рф присвоїти виключно собі всі заслуги у перемозі над нацизмом.
Тоді ж, у травні минулого року, соціологи провели дослідження щодо ставлення людей до цих дат.
«Наприкінці лютого 2022 року, в результаті агресії росії, відбувся різкий перелом в ідеологічних поглядах українського суспільства щодо будь-яких маркерів, пов’язаних із країною-агресором. Відбулася «декомунізація» та «дерусифікація» суспільної думки. Усе «радянське» часто тепер сприймається як російське, а відповідно – вороже. Головна причина – використання російською пропагандою у війні проти України радянських символів та спекуляцій на «спільному» історичному минулому. Однією із ключових змін в історичній пам’яті є переоцінка ставлення до Дня Перемоги 9 Травня. Якщо до 2022 року це свято абсолютною більшістю (80%) дорослого населення сприймалося як таке, що має значимий особистий символізм, то у 2022 році для значної частини опитаних воно перейшло у розряд пережитків минулого (36%), або ж буденності (23%). Крім того, «переможний» символізм цього дня змінився на «меморіальний». З 2012 року фіксувалася поступова динаміка переосмислення цієї дати. Але війна з росією різко змінила погляди українців і сьогодні для 80% опитаних – це День пам’яті, і лише для 15% – День Перемоги (у 2018 таких було 58%)», – йдеться у дослідженні.
Росія з допомогою власної історичної пропаганди намагається приписати перемогу у війні лише собі, свідомо нехтуючи внеском інших народів, які воювали у складі радянської армії, та інших країн, які разом із росією боролися із нацистською Німеччиною.
За 9 років війни в Україні росіяни виконали лише один «план» – українці почали себе усвідомлювати як далеких від ворожої культури і традицій. Під час вшанування жертв Другої світової війни заборонено використовувати тоталітарну символіку, з якою зараз агресор окуповує нашу країну. І люди дотримуються цих заборон. Тим паче, що натомість ми ще з 2014 року маємо квітку маку, як символ Дня пам’яті та примирення.
Вчитель історії Шполянського ліцею №1 та краєзнавець Віктор Шевчук зазначає, що рішення про відзначення Дня пам’яті, замість Дня Перемоги є правильним.
– Виходячи з тієї ситуації, що зараз відбувається в Україні, рішення про перенесення Дня Перемоги є правильним, – каже історик. – Але Верховній Раді варто визначитися, чи потрібно взагалі скасовувати святкування саме 9 травня. Особисто я 9 травня не святкуватиму. Та є ж люди, у яких діди-прадіди загинули на тій війні.
Віктор Шевчук пояснює, що в Радянському Союзі свято перемоги відзначали на день пізніше, ніж в інших країнах, через різні часові пояси під час підписання капітуляції німцями.
– Німеччина підписала капітуляцію 8 травня о 23-ій годині, – говорить краєзнавець. – За московським часом вже було 9 травня. Але у місті Прага німці відмовилися виконувати наказ і не склали зброю. Перша танкова армія Рибалко вирушила 9 травня, аби визволити Прагу від нацистів. Тому саме цей день в СРСР вважався днем остаточної перемоги.
За словами історика, в Німеччині нині 8 травня є Днем звільнення від нацизму, але німці воліють про це не згадувати.
– У Німеччині 8 травня відзначають День звільнення від нацизму, – розповідає Віктор Васильович. – Вони там дуже шанують пам’ятники радянських воїнів. Трактують це так, мовляв, ми самі не могли звільнитися і нас звільнила СРСР, США й Англія. Німцям і боляче, і соромно, хоча говорити про це не люблять.
У Шполянській громаді пам’ятають про подвиг солдат. Щороку у парку Слави біля пам’ятників наводять лад і вшановують пам’ять загиблих у війні.
Як повідомили у Шполянській міській раді, цього року, як і попереднього, 8 травня вшанують лампадками та квітами пам'ять полеглих під час Другої світової війни. 9 травня заходи у місті не плануються.