Вміти готувати проекти — основа успішного майбутнього

УРОКИ НА ПЕРСПЕКТИВУ

У цьому переконані громадські активісти Шполянщини, які нині глибоко вивчають і цікавляться тими законодавчими змінами в державі, котрі регламентують процес децентралізації та адміністративно-територіальної реформи. Не секрет, що невдовзі вся країна перезавантажиться на новий механізм існування і розвитку громад, який потребує великого кадрового потенціалу, аби зміни сприяли успіху та реалізації омріяної ефективної моделі країни. Люди, які працюватимуть у майбутніх об’єднаних територіальних громадах, мають володіти цілим рядом знань, навиків, умінь, прогресивним способом мислення. Їх діяльність обертатиметься навколо стержня, в якому закладаються всі можливості, — підготовки проектів на отримання субвенцій із державного фонду регіонального розвитку, грантів недержавних фондів, міжнародних організацій тощо. Чим якісніше готуватимуться такі проекти, тим більше коштів буде залучено на розвиток територій.

Розібратися у механізмі підготовки проектів, їх правильному обґрунтуванні та відповідності діючим концепціям, тобто, навчитися створювати «прохідні» проекти, правильно визначивши мету й проблематику — мають бажання активісти Шполянщини, які нещодавно зустрілися у залі засідань Шполянської міської ради, щоб обмінятися знаннями. Консультував присутніх фахівець з оцінки та навчання персоналу зі Шполи Костянтин Калачіков, який має досвід роботи у столиці у сфері керівництва проектами та управлінських механізмів.

Учасники безкоштовного тренінгу пробували адаптувати потенційний проект під робочою назвою «Лебединський туристично-історичний комплекс», над яким вже деякий час працює вчитель Олег Садовський — науковець, котрий винайшов унікальний в світі вид будівельного матеріалу. Так сталося, що доля розпорядилася з ряду причин залишити наукову діяльність у столиці і оселитися на Шполянщині. Але й тут пан Олег продукує цікаві ініціативи, залучає особисті можливості і знайомства із міжнародним науковим колом, представники якого готові вже інвестувати у вищевказаний проект. Але кошти закордонні інвестори надають лише громадам, а не державним структурам. Тож у майбутньому такий проект може бути цілком реалізованим на нашій території за умови вдалого кадрового забезпечення «мозкових центрів» новостворених громад.

Тож поки процес втілення реформи триває, варто заглибитися у всі умови для створення інвестиційних програм і проектів, які претендують на кошти Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР), щоб при розгляді Міжвідомчою комісією не виникало невідповідностей визначеним урядом умовам та критеріям відбору.

Наталія СТОРЧАК.