ЯБЛУЧНИЙ СПАС

В передостанній тиждень літа ми поїхали до бабусі, щоб допомогти їй копати картоплю. Бабуня нас зустріла шуликами з медом і маком, малиновим варенням.

— Бабусю, я збігаю в садок яблучок поїм?

— Ні, не можна їсти яблука, допоки не прийде Яблучний Спас.

Краще сходи на баштан та пошукай кавунець чи диньку.

— А коли прийде цей Спас?

— Завтра раненько сходимо до церкви, де й освятимо яблучка, грушки, виноград, сливки.

— То я сходжу назбираю їх у кошик?

— Ну біжи, ти ж у мене найкращий помічник. А я заходжусь тісто місити та спечу у печі пиріжечків з яблучками.

Я побіг на кінець городу, де в бабусі ріс баштан.

Там стояла копанка з водою, із якої поливали кавуни та дині.

Чую, щось хлюпається. Дивлюсь, а то їжачок у воді борсається, вилізти не може.

— Ти що тут робиш? — питаю я в нього.

— Ти не питай, а допоможи, а то всі голки намокли, сил вже нема.

Їжачок перевернувся на спину, я взяв його за передні лапки і поклав на землю.

— Оце напився води, краще б я яблучко з'їв.

— А бабуся каже, що не можна їсти яблука, поки Спас не прийде.

— Шкода. Он їх скільки нападало в садку. Черв’яки їх їдять.

— Так тож черв’ячки. Знаєш, завтра я піду до Яблучного Спаса, він побризкає водою, черв’яки потікають, і ми зможемо яблука їсти. Краще ось пригощайся солодкою динькою.

— Дякую за те, що ти мене врятував, я допоможу тобі назбирати яблук і груш.

Ми пішли до саду, по дорозі смакуючи ароматом запашної дині.

— Бабусю, давай завтра понесемо їжачкові освячені яблучка, — попросив я, розказавши їй свою пригоду.

— Добре, онучку. Бог у цей день благословляє всі плоди, що дала природа і створили руки людини. Освячення фруктів та овочів, меду, зерна символізує єдність природи і людини: від зернинки до плоду, від батьків до роду. Преобразився Бог у природі людській, щоб стати Спасителем світу цього.

— Отже, ми із їжачком — брати, Божі діти?

— Можна і так сказати. Спи, мій розумничку...

Цілу ніч мені снився Яблучний Спас. Він поливав із лійки землю, черв’яки тікали в нірки, а ми з їжачком йому носили воду із копанки.

— Вставай, сонько! Дощ вночі пройшов, пішли Спаса зустрічати, яблука святити.

Сергій МОШЕНСЬКИЙ.
с. Ротмистрівка.