ВІД УСПІШНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА ДО ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ
Діяльність колишнього приватного підприємця Наталії Скляр, яка донедавна займалася виробництвом хлібобулочних виробів у мініпекарнях Терешок і Журавки, давно хотілося висвітлити на сторінках газети. Адже приклад виробничого бізнесу на сільській території — це те, що потрібно підтримувати і заохочувати в нинішніх ринкових реаліях.
До того ж, Наталія Дмитрівна — особлива людина, жінка невичерпної енергії, яка завжди прагне вершити добрі справи на користь своєї громади. Колись першим трудовим стажем став для неї шполянський хлібзавод, де вона працювала технологом, начальником цеха, заступником директора з питань збуту продукції впродовж 20 років. Потім вирішила випробувати свої таланти у підприємництві і майже десять років радувала споживачів смачним і запашним хлібом. Дев’ять років здійснювала підприємницьку діяльність у с. Терешки, яке стало їй рідним селом, а його жителі — односельчанами.
Небайдужість — головна риса цієї активної й цікавої жінки. З початком російсько-української війни у 2014 році вона зайнялася збором благодійної допомоги українським військовим у Терешках, тримаючи постійний зв'язок з волонтерами. Не полишає свого захоплення шахами — перебуває у клубі шполянських шахістів, а також займається волейболом. Вважає, що участь у спартакіадах держслужбовців, проведення спортивних змагань в рамках свята «Найспортивніше село» — це важлива робота районного керівництва, яка оздоровлює, надихає, додає сил і наснаги жити й працювати.
З грудня минулого року Наталію Скляр обрано секретарем Терешківської сільської ради. Зваживши всі «за» і «проти», порадившись із рідними, вона припинила підприємницьку діяльність і пішла на службу рідній громаді. Зізнається, що спочатку було нелегко, вирували пристрасті різноманітних сільських конфліктів, в результаті чого у нового секретаря навіть кабінету для роботи не було. Варто зазначити, що Терешки — єдине в районі село, де немає власного приміщення у сільської ради, немає закладу культури.
— Тільки тепер, коли змінився власник орендаря земель — ПрАт ім. Т.Шевченка, ми почали позитивно вирішувати безліч питань у селі, — каже пані Наталія. — А планів у нас дуже багато, хочемо змінити не лише психологічну атмосферу, а й оновити інфраструктуру, зробити село комфортним і красивим. Бажання у нас є йти до цієї цілі.
— На початку року нове керівництво ПрАТ ім.Шевченка запропонували селянам кошти соціального партнерства у сумі 180 тис. грн., щоб люди самі визначили, на які першочергові потреби їх витрати, — розповідає сільський голова Терешок Валентина Драчова, з якою Наталія Дмитрівна злагоджено працює, разом будують плани та шляхи їх реалізації. — Вже освоїли частину цих коштів на ремонт приміщення ФАПу, яке вже перейшло на баланс сільради, сюди ж плануємо і перенести кабінети сільської ради, а поштове відділення — до приміщення контори на першому поверсі. Будинок культури теж мріємо облаштувати, можливо це буде у будівлі старого дитсадка. Час покаже. Також відремонтували всі дороги у Терешках і частину у Ховківці, освітлили вулиці, добудували огорожу на цвинтарі, поклали плитку біля Обеліску і церкви, встановили в листопаді пам’ятний знак жертвам Голодомору. Ще хочемо облаштувати стадіон, щоб молоді було де займатися спортом, проводячи дозвілля. А ще ж і громадський ставок треба почистити.
Наталію Скляр запрошують громадські активісти до шахового клубу, аби проводила навчальні тренінги для учнівської молоді, допомагала організовувати турніри. Якщо вдасться знаходити час для цього — обов’язково долучуся до цієї справи, — каже.
А поки в Терешках по-новому завирувало життя. Минулої п’ятниці тут відзначили День села, під час якого дарували чудову концерту програму гурт «Срібні струни». Дві молоді й енергійні жінки — представниці місцевого самоврядування, прагнуть удосконалити життя в громаді, де б кожному комфортно жилося. І їм це вдається, до того ж і з новими соціально-відповідальними партнерами.
Наталія ДАВИДЕНКО
(фото автора).