Кожному знайома ситуація, коли в сусідів серед ночі з’являється натхнення освіжити ремонт в квартирі й зайнятися демонтажем плитки у ванній, насолодитися потужністю домашнього кінотеатру, чи голосно увімкненою музикою. А ще стало модним святкувати визначні події життя, запускаючи в пізню годину фейєрверк — ракети із шумовим ефектом, постріл якої будить не лише дитину, хвору чи втомлену людину, а й мертвого. Такі незручності створюють і магазини, кафе та інші розважальні заклади, розташовані поряд з житловими будинками.
Хто ж не хоче побутового комфорту і розвинутої міської інфраструктури? Та разом з тим ми всі хочемо повертатися додому і там отримувати насолоду від тиші та спокою. А тут із вікна ще й дістає надокучливий голос із гучномовця, що колесує Шполою вже не один рік, сповіщаючи про «довгоочікуваний» розпродаж у будинку культури.
То як можна виміряти рівень стороннього звуку у власній квартирі, який рівень шуму перевищує його допустимі норми, та які служби мають контролювати його безпечний рівень для здоров’я і життя людини?
Закон забороняє
надто гучні звуки
Найвідоміший нормативно-правовий акт, званий в народі «закон проти шуму» — це правила користування приміщеннями житлових будинків. Відповідно до них, в житлових будинках в будні з 22:00 до 8:00 заборонено голосно співати і кричати, користуватися звуковідтворюваль ною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, а з 21:00 до 08:00 забороняється проводити ремонтні роботи, що супроводжуються шумом. У святкові та вихідні дні такі роботи проводити взагалі не можна. Хоча, якщо сусіди з прилеглих квартир дали свою згоду, то ремонтувати житло по вихідних та у свята можна. Однак при цьому необхідно буде дотримуватися так званого «шумового режиму», оскільки він не повинен перевищувати 45 дБ.
Нормативно-правовий акт, що регулює суспільні відносини, пов’язані із захистом населення, в тому числі і від шуму, є Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». Згідно з його положеннями, громадяни мають право на безпечні для здоров’я та життя побут, відпочинок і навколишнє середовище. Стаття 24 цього Закону зобов’язує підприємства, установи та організації вживати заходів з недопущення перевищення рівнів шуму на так званих захищених об’єктах, в число яких входять житлові будинки та прибудинкові території. Допустимий рівень шуму встанов-люється санітарними нормами і залежить від території і часу доби. В середньому для житлових будинків рівень шуму не повинен перевищувати 45—60 дБ.
Як вимагати тиші?
Якщо маєте сумніви в дотриманні закладами, що знаходяться по сусідству, межі шумового режиму, необхідно звернутися з відповідною заявою до органів Державної санітарно-епідеміологічної служби (СЕС). І хоча виміряти рівень шуму спеціальними пристроями дуже легко й власноруч, все ж, в будь-якому випадку підставою для того, аби задокументувати порушення, будуть дані, отримані в результаті вимірів, зроблених фахівцями уповноважених на те органів. І якщо в результаті проведеної перевірки встановлено порушення, підприємство-порушник має сплатити штраф, а також вжити всіх заходів для недопущення подібного в майбутньому. Аби результати такої перевірки були ефективними, фахівці СЕС радять по можливості зробити аудіо- або відеозапис факту надмірного шуму, зібрати свідчення очевидців.
Що робити у випадку,
коли «галасують» сусіди
Потрібно знати, що з 22.00 до 08.00 у будинках «заборонений гучний спів і викрики, користування джерелами побутового шуму». А на ремонт ваші сусіди мають право тільки з восьмої ранку до дев’ятої вечора.
Отже, якщо за вікном третя ночі, а за стіною дискотека, при цьому розмова «по-сусідськи» не допомагає, — набирайте 102. Будьте готові, що спочатку поліція прийде до вас — за поясненнями і заявою. Якщо сусід не відкриє двері, це його не врятує — правоохоронці мають 30 днів на розгляд звернення, і якщо є докази, що було порушення тиші, повинен складатися протокол за статтею 182 адмінкодексу. Тоді на галасливого сусіда чекає штраф — від 85 до 255 гривень. Якщо протягом року таке повториться, то він заплатить уже від 255 до 510 гривень, до того ж можлива конфіскація звуковідтворюючої апаратури.
Надто гучні звуки — це проблема сучасного насиченого та динамічного життя, проте її можна вирішити, звернувшись, в одному випадку до санепідемстанції, в іншому — до поліції.
Ганна ШВЕЦЬ.