У вівторок жительці-ветерану праці села Надточаївка Ользі Красножон виповнилося 85 років. Непомітно прийшов до неї поважний вік, а вона ж так іще прагне жити повноцінним життям, невтомно трудитися, спілкуватися із односельчанами. Недарма ж вихід на заслужений відпочинок не зупинив її колись, і Ольга Тимофіївна ще десять років ходила на роботу, без якої важко уявляла свій графік життя. Вона — корінна жителька села, як і її батьки-колгоспники.
У родині Ольга була найстаршою, а ще було дві сестри і брат. Нині їх залишилося лише двоє. Втратила і чоловіка Михайла десять років тому. Але серце заспокоюють її рідні — донька, син, троє внуків і троє правнуків. Життєвий шлях Ольги Красножон (у дівоцтві — Завгородньої) — це суцільна напружена праця. Важко їй згадувати дитинство, коли доводилося жити в окупації і працювати на ворога під нагайкою злісного Отто-окупанта. Післявоєння не принесло полегшення, треба було ще більше працювати. Та ті роки, коли найбільше сил витрачали на відбудову якраз і негативно позначилися на розмірі пенсій у таких людей. Бо ніхто не перевів у якийсь еквівалент оті горезвісні «трудопалички». Побудували з чоловіком дім у Надточаївці і весь трудовий вік віддано працювали у місцевому колгоспі. Але скаржитися на труднощі якось не входило ніколи до переліку її якостей. Завжди дружила із сусідами та односельцями, а в доброзичливому спілкуванні знаходила неабияку розраду. Тож і своє 85-річчя привітно зустріла з посмішкою. «Якби ж могла ще бігати, то байдуже, скільки мені літ!», — сказала, посміхаючись.
А привітати її з ювілеєм цього дня прийшли представники ГК «ЛНЗ» — Сергій Струк та Людмила Кісо, які вручили ювірярці квіти і подарунок, побажали ще довгих років життя і задоволення від успіхів своїх рідних, мирного неба над Україною.
Наталія СТОРЧАК (фото автора).