3 грудня за рішенням Городищенського районного суду відпустили з черкаського СІЗО під домашній арешт Володимира Воронкова, обвинуваченого у вбивстві журналіста Василя Сергієнка. Проти цього виступили активісти, які прийшли під будівлю СІЗО, адже є ймовірність, що Воронков тепер може просто втекти, повідомляє "Прочерк"
Нагадаємо, що корсунського активіста-самооборонівця Василя Сергієнка невідомі викрали з його будинку 4 квітня 2014 року. Наступної доби його було знайдено за містом у Виграївському лісі мертвим зі слідами жорстоких катувань. Журналіст Василь Сергієнко був активним учасником Євромайдану. Після перемоги Революції гідності, за словами черкаських активістів, він домагався звільнення редакторів регіональних газет, яких нібито контролювала влада часів Януковича. Окрім того, чоловік збирав інформацію щодо колишнього голови області Сергія Тулуба та екс-нардепа Геннадія Бобова (свого часу входив до Партії регіонів). Сергієнко, зокрема, цікавився темою незаконних оборудок із землями запасу. Згодом активісти проводили ряд акцій, щоб привернути увагу до судового процесу та надати йому максимальної публічності.
Вже з восьмої ранку 3 грудня під будівлею СІЗО, що по вулиці Благовісній, збиралися поліцейські. Вони перемовлялися, радилися, як краще відтісняти активістів, як підігнати машину і посадити туди обвинуваченого, що вийде на волю. Більшість перемовлялися російською. Дехто запитував у колег-поліцейських, хто такий Сергієнко? І йому пояснювали, що це журналіст, якого закатували і вбили. Тоді той, хто запитував міркував, що і вияв громадського гніву можна, мовляв, зрозуміти, але у них робота, тож сказано відпустити, треба відпускати Воронкова. І крапка.
Активісти підтягувалися і діяли спершу нерішуче, бо спершу було невідомо, скільки їх прийде, водночас, у кількісній перевазі і була сила поліції, які в підсумку відтіснили активістів, а подекуди, навіть пресу.
Серед тих, хто прийшов, було помітно новообраного депутата Черкаської міськради, соратника мера Черкас Геннадія Шевченка, колишнього керівника черкаської поліції Владислава Пустовара, керівника черкаського осередку Нацкорпусу Дмитра Кухарчука, громадського активіста, члена виконкому Черкаської міськради Ігоря Зайчука, друга покійного Сергієнка, атовця Олега Собченка тощо.
– При відтворенні вбивства, яке, скоріше за все робив саме Воронков, він показував свого подєльника, якого нині, швидше за все, вже немає в живих. І Воронков говорив, що не він, мовляв, вбивав, а той вбивав (котрий зараз невідомо де). Та тут ми розуміємо, що Воронков був однозначно на місці злочину. Ми хотіли показати тут збурення суспільства. Адже це ганебний випадок. Випускають не просто корупціонера, а рецидивіста, небезпечну людину. І ухвала суду виписана так криво, що він сам має вийти і з’явитися до місця, де йому вдягнуть браслет. Тобто, попередніми разами, коли випускали бандитів під домашній арешт, їх везли конвоєм до місця, де вдягали браслет. А цього разу він поїде сам і може поїхати куди завгодно… – каже друг родини Сергієнка атовець Олег Собченко.
Він пригадує, що засідання суду довго не могло початися, бо налаштовували відеозв'язок.
– Адвокати довго доповідали, в якому поганому стані мати Воронкова. Але забули всі, в якому поганому стані була мати Сергієнка, якій було 92 роки... і її незабаром не стало. А це був один із головних свідків у справі. Виходить, до потреб бандитів ставляться з повагою, і ставлення вибіркове, а сторону потерпіли не бачать… Відчувається зневага, – каже Олег Собченко.
«Групу затримали, коли вони їхали з бензином палити комбайн на Черкащину»
Пристрасті стали розгортатися вже тоді, коли поліцейські побачили в активістів 3-літрову банку з червоною фарбою, яка імітувала кров. Банку мало не арештували, але активісти таки її відбили, наглядно демонструючи, що це не зброя і не вибухівка.
Керівник МВС України в Черкаській області, який очолив міліцію в післямайданівські часи Владислав Пустовар каже, що свого часу міліція під його керівництвом спрацювала професійно. Тоді, нагадаємо, було затримано ряд осіб, на лаві підсудних опинилося п’ятеро обвинувачуваних, але слідчі за шість років так і не назвали ім’я можливого замовника вбивства.
– Ми їх вели і затримали через певний термін, коли вони приїхали вчиняти інший злочин на території Черкаської області – вони їхали з бензином палити комбайн, знищувати техніку конкурента. Загалом, це була класична злочинна група. За часів мого керування були підтримані всі ініціативи слідчо-оперативної групи щодо розслідування справи. Сам результат той, що злочинців було затримано, це доказ того, що ми зробили максимум, щоб покарати винних. А те, що відбувається зараз – це шанс уникнути покарання. Я не знаю, що там в ухвалі. Та в цілому, у матеріалах справи є достатньо доказів, щоб вважати цю людину особою, яка організувала злочинну групу, керувала нею і безпосередньо вчиняла злочин. Була кров знайдена в машині, були факти придбання телефонів, бо злочинці, йдучи на справу, купували нові телефони. У Києві на одному з островів було знайдено факти приховування слідів злочинів, це спалювання автомобільних номерів тощо, – розповідає екс-начальник УМВС України в Черкаській області Владислав Пустовар.
«Виходить, що вбивці будуть ходити по вулицях, вбивати і далі»
Владислав Пустовар каже, що нині громадяни обмежені в своїх правах, судова гілка влади працює, але не дуже швидко. Пояснює, що цьому є декілька передумов: нестача працівників суду, а також Кримінально-процесуальному кодексу України 2012 року ускладнив роботу правоохоронних органів, тому справи і слухаються досить великий проміжок часу.
– Якщо одноепізодні справи слухають роками, то що казати за складні справи. Такі ж справи, як ця, резонансні, слід було б слухати насамперед у найкоротші терміни. А тепер є ризик, що обвинувачуваний може втекти, впливати на свідків. Як наслідок, це може привести до подальшого затягування і уникнення покарання, – зауважує Пустовар.
– Впродовж останніх років ми не пропустили жодного судового процесу і весь цей час спостерігали повну некомпетентність судової системи. Ця справа вона є певним маркером, показником того, яка у нас судова гілка влади. Ось маємо людину, яка наносила іншій 20 ножових поранень, катувала, закопувала в лісі іншу людину. Затримані визнавали вину, визнавали, що вони вбивали. І сьогодні їх по черзі випускають. І от випускають найжорстокішого з них, Воронкова. Виходить, що вбивці будуть ходити по вулицях, вбивати і далі громадян, – каже керівник обласного осередку Нацкорпусу Дмитро Кухарчук.
– Не можна людину безстроково тримати під вартою. Є поняття в КПК належних допустимих доказів. Раніше йшла мова, що хтось з підозрюваних, кого випустять у справі, може тиснути на свідків. Немає такого факту. Тож підстав тримати особу далі під вартою немає. Я рік у цій справі і жодного разу з боку сторони захисту не було зірвано жодного процесу. Розгляд справи зараз не зупиняється, суд продовжує розглядати справу. Але йде мова про незаконне утримання людини 5,5 років, тому підзахисного звільнили з-під варти. Щодо іншого, я не можу коментувати роботу суду. Вчорашнє рішення суду відповідає всім європейським стандартам, – каже адвокат Володимир Романченко.
– Чи бачили ви в регулятивній частині як його мають транспортувати на домашній арешт? А якщо людина втече? - питає журналіст.
– Цим займаються правоохоронні органи…
Врешті поліція як по команді відтісняє всіх активістів злагодженою стіною, у ворота стукають, обвинувачений у вбивстві виходить, сідає до машини і уїжджає...
Як відомо, Воронкову інкримінують безпосереднє вбивство Василя Сергієнка. За версією слідства, він убивав журналіста та закопував його тіло. Цю версію Воронков підтвердив власними свідченнями під час слідства. Раніше він вже засуджувався за вбивство і може отримати довічне покарання.
Вже після того, як обвинуваченого випустили, Черкаська обласна прокуратура вирішила, що оскаржить рішення суду щодо зміни запобіжного заходу Володимирові Воронкову, обвинуваченому в умисному вбивстві у 2014 році на Корсунщині журналіста Василя Сергієнка...