Таміла Боділовська зі Шполи нещодавно отримала високе державне звання "Мати-героїня". Жінка, яка виховує шістьох дітей і вже стала бабусею, впевнена: справжнє щастя — у родинному затишку та взаємній підтримці.
Про життєві виклики, силу материнської любові та свою найзаповітнішу мрію вона розповіла журналістам Шполяночки.
Таміла Боділовська народилася в селі Ступичне на Катеринопільщині. Після дев’ятого класу вступила до училища в селі Мокра Калигірка, де здобула фах бджоляра. Життя змусило її пройти непростий шлях: перший шлюб розпався, коли її доньці було всього півтора року. У пошуках підтримки Таміла поїхала до своєї сестри, яка на той час мешкала в Шполі. Саме тут доля подарувала їй нове знайомство з чоловіком, який став її надійною опорою і батьком ще п’ятьох дітей.
"Я ще з дитинства мріяла мати велику родину, - розповідає пані Таміла. - Хотіла, щоб на старість у моїй хаті збиралася вся велика родина за одним столом. У моєї бабусі по материнській лінії було шестеро дітей, і я завжди захоплювалася цим прикладом».
Нині в родині Боділовських шестеро дітей. Двоє вже дорослі: 28-річна донька Ірина закінчила медичний коледж і вже подарувала пані Тамілі двох онучок. 19-річний син Богдан також обрав медицину - навчається на фельдшера. Четверо молодших ще школярі.
"Усі діти старанні, дружні, працьовиті, підтримують одне одного. Молодші дуже люблять грати у футбол, а старші - гарно малюють. У дітей є грамоти за успіхи в навчанні», - ділиться мама.
Через проблеми зі здоров’ям Таміла Боділовська не може працювати повний день. Нині жінка влаштована на пів ставки в дитячому парку.
Основний тягар забезпечення сім’ї лежить на її чоловікові. Окрім щоденних витрат, родина також оплачує житло для сина - студента. Та попри труднощі, діти мають усе необхідне.
"Держава нам не допомагає. Але ми не нарікаємо, виживаємо своїми силами. Головне, що діти не обділені, мають і їжу, і одяг", - зазначає багатодітна мама.
Нещодавно Таміла Боділовська була удостоєна почесного звання «Мати-героїня». Офіційне вручення ще попереду, але для жінки головне не статус, а щастя її дітей.
"Я вважаю, що в кожній родині має бути не менше двох дітей. Коли дитина росте сама, це наче сирота. А коли є брат чи сестра, це вже підтримка й тепло на все життя".
Найбільша мрія пані Таміли сьогодні - мир в Україні та спокійне майбутнє для її дітей і онуків. Щоб одного дня велика родина змогла зібратися разом, як у її дитячих мріях, за одним столом у рідному домі.