КЛУБ ДОЗВІЛЛЯ
«Заходьте на чай!» — зазвичай саме так запрошують у гості. Чорний, зелений чи жовтий чаї ми залюбки п’ємо ледь не щодня, а то й по кілька разів на день, зовсім не задумуючись про дивовижні властивості цього напою.
Розповісти про історію виникнення чаю, його загальнозміцнювальні та лікувальні властивості вирішили організатори клубу чаю, щойно створеного при центральній районній бібліотеці. І запросили на його перше засідання свої колег — працівників культури та представників влади. Присутні мали змогу поспілкуватися за чашечкою чаю (5 сортів якого представили цього разу), взяти участь у тематичній вікторині, послухати пісні про чай у виконанні солістів районного будинку культури Юрія Чорноуса та Євгена Лисенка, записи платівок, відтворені на старому патефоні завідувачкою районного краєзнавчого музею Наталею Іванченко, висловити свої пропозиції директору ЦБС Наталії Мазур щодо майбутніх тем проведення таких зустрічей за чашкою чаю.
А таких тем може бути безліч. Це і знайомство зі щасливими родинами, які могли б поділитися секретами щасливого подружнього життя та виховання дітей (цю ідею запропонувала Олена Мар’яш). В клубі можна знайомитися з класичною музикою, творчістю композиторів, художників, письменників, проводити презентацію книжкових видань тощо. Словом, приводів для цього може бути безліч. До речі, смачні солодощі до чаю на цю першу зустріч готували самі працівники бібліотеки, і шполянкам-господиням можна залюбки ділитися у клубі і найкращими власними рецептами випічки.
Тож, заходьте на чай — з добрими новинами і гарними ідеями!
А для читачів «Шполяночки» — цікаві факти про чай.
Зелений, чорний чи жовтий?
* Все різноманіття чаїв ділять на п'ять основних типів: чорний, зелений, червоний, рожевий і жовтий. Такий розподіл аж ніяк не обумовлений чисто зовнішнім виглядом, різним забарвленням чаїв, як в сухому вигляді, так і особливо в настої. Колір є лише зовнішнім відображенням відмінностей в біохімічних процесах обробки чайного листа, що зрештою впливає на хімічний склад та основні смакові і ароматичні ознаки кожного типу чаю.
* Зелений чай містить на 50% більше вітаміну С, ніж звичайний чорний. Нині зелений чай позиціонується як найкорисніший напій, який має значні корисні властивості.
Секрети чаю
* В його листі є понад 120 різноманітних корисних речовин, які підвищують життєвий тонус, стимулюють серцево-судинну та нервову системи. Як результат — покращується кровообіг у судинах головного мозку, серцевий м’яз пришвидшує свою роботу і до нього швидше надходить кров по коронарним судинам.
До речі, кофеїн, який міститься в чаї, значно м’якше впливає на нервову систему людини та діє довше, аніж той, що міститься у каві.
* Дослідження показують, що любителі чаю менше страждають від карієсу, оскільки чай містить таніни – речовини, що попереджують утворення зубного нальоту та перешкоджають руйнівній дії харчових крохмалів на зубну емаль.
* В Японії випадки онкологічних захворювань рідкісні, адже середньостатистичний японець випиває до десяти чашок чаю за день. Завдяки речовинам флавоноїдам при вживанні всього однієї чашки чаю на день на 50% знижується ризик захворювання на рак легень та попереджається рак грудей на ранніх стадіях. Саме тому, на думку вчених та лікарів, у майбутньому чай увійде до складу протиракових препаратів.
Культура вживання
* Чай не можна кип'ятити: аромат випаровується разом з парою.
* Якщо чай пити з нарізаним листям лимона, не відчуватиметься кислота, а лише сильний аромат лимона.
* У чаї міститься настільки високий відсоток фтору, що його можна з успіхом використовувати як зручний і ефективний засіб, що запобігає псуванню зубів, і головним чином перешкоджає виникненню карієсу. Тому схильним до карієсу рекомендується пити чай без цукру в більш високій концентрації, ніж зазвичай.
* Заварювати чай можна тільки у фарфоровому або фаянсовому посуді, але в жодному разі не в металевому. Фарфор краще за фаянс з тієї причини, що він здатний швидко і сильно прогріватися наскрізь, а це має суттєве значення при заварюванні.
В інших народів
* В Тибеті чай п'ють з 620 року. У китайських книгах йдеться: «Тибетці живуть чаєм. Не маючи його, вони страждають до такої міри, що можуть захворіти». Не випадково в Тибеті дотепер збереглася народна міра відстані в горах (не по прямій, горизонтальній поверхні, як в долинах, а по звивистій лінії і по вертикалі), що виражається не в одиницях, а в піалах тибетського чаю. Так, три великі піали чаю дорівнюють приблизно 8 км шляху.
* Монголи п'ють чай з молоком. З топленим салом. З маслом. З борошном. З сіллю. Іноді додають чорний перець (одну горошину на склянку).
* Калмики додають в чай лавровий лист, мускатний горіх, гвоздику.
* Узбеки п'ють чай з перцем і називають його «мурч чой». Його готують як звичайний чорний чай з додаванням на кожну чайну ложку сухого чаю двох горошин чорного перцю (роздавлених). Додають мед.
* Англійці суворо дотримуються правила наливати чай у молоко, і в жодному разі не навпаки. Помічено, що доливання молока в чай псує аромат і смак напою, і тому подібна помилка правильно розглядається англійцями як неуцтво.
* В Ірані в чай кладуть корицю та імбир. П'ють гарячим, маленькими ковтками вприкуску з дрібними шматочками колотого цукру.
* В Польщі чай тривалий час застосовували лише як лікарський засіб, він не отримав розповсюдження як напій, і продавали тому лише в аптеках. Аптекарі і дали чаю назву «хербата» (від «герба»), вважаючи, що чаїнки виготовляють з особливого виду «китайської трави».
На засіданні клубу побувала Лариса БАЧИНСЬКА.