За останні 2 тижні Звенигородщина назавжди попрощалася із полеглими на війні із росіянами захисниками. Двоє з них - шполяни.
Руденко Сергій Володимирович - захисник із Шполянської громади, уродженець с. Товмач, 23.10.1985 р.н., стрілець-снайпер десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти десантно-штурмового батальйону. Загинув у бою за Україну 26 жовтня поблизу с. Шахове Покровського району Донецької області.
Житов Сергій Олександрович - захисник із Лисянки, 01.07.1983 р.н., рядовий, навідник кулеметного відділення кулеметного взводу механізованого батальйону військової частини ЗСУ. Помер 27 жовтня у КНП м. Львів, лікарня «Св. Пантелеймона», перебуваючи на лікуванні після тяжкого поранення, яке отримав під час виконання бойового завдання.
Євтушенко Юрій Олександрович - захисник із Звенигородки, 1973 р.н., солдат, проходив службу майстром відділення регламенту та ремонту електроспецобладнання взводу регламенту та ремонту ремонтної роти бронетанкового озброєння і техніки ремонтно-відновлювального батальйону військової частини. Після тяжкої хвороби помер 3 листопада в КНП «Звенигородська БЛІЛ».
Проценко Микола Анатолійович - захисник із Лисянської громади, житель с. Чаплинка, 05.04.1969 р.н., водій-електрик польової лазні роти матеріального забезпечення військової частини ЗСУ. Помер 3 листопада від обширного інфаркту під час перебування у відпустці.
Гейкер Олександр Євгенійович - захисник із Катеринопільської громади, житель с. Потоки, 1987 р.н., проходив службу солдатом у складі однієї з військових частин Збройних сил України. Понад рік вважався зниклим безвісти. Загинув 11 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині в бою.
Журавльов Сергій Ігорьович - захисник із Шполянської громади, житель с. Васильків, 14.03.1984 р.н., стрілець-снайпер аеромобільного відділення аеромобільного взводу аеромобільної роти аеромобільного батальйону. Помер 3 листопада.
Козаченко Дмитро Леонідович – захисник із Багачевого, 30.04.1986 р.н., родом із в м.Лисичанськ Луганської області. Служив навідником 3 відділення морської піхоти 2 взводу морської піхоти 2 роти морської піхоти першого батальйону морської піхоти. Загинув 30 травня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Кринки на Херсонщині. Тривалий термін вважався зниклим безвісти. Похований в місті Багачеве на Алеї Героїв.
Ткаченко Ігор Леонідович – захисник із Звенигородки, 09.09.1977 р.н., солдат, проходив службу у (номер) окремій бригаді територіальної оборони, у 2 стрілецькій роті 3 стрілецького взводу на посаді водія-електрика, мав позивний «Мануша». Був інвалідом війни ІІ групи внаслідок поранення, отриманого під час захисту Батьківщини. 8 листопада трагічно загинув унаслідок нещасного випадку за місцем проживання.
Тулба Павло Валентинович – захисник із Багачевого, 22.09.1973 р.н., родом із селища Світлий Чадир-Лунзького району Молдови, солдат, ніс службу номером обслуги кулеметного відділення взводу вогневої підтримки військової частини. Загинув при виконанні бойового завдання поблизу населеного пункту Мемрик Покровського району Донецької області 24 серпня 2024 року. Тривалий термін вважався зниклим безвісти. Похований в місті Багачеве на Алеї Героїв.
Сакун Олександр Олександрович – захисник із м.Городище, 23.07.1993 р.н., старший радіотелефоніст радіовідділення взводу зв’язку 2 механізованого батальйону, старший солдат. Загинув 8 жовтня в ході виконання бойового завдання в районі населеного пункту Колодязне Дворічанської територіальної громади Куп’янського району Харківської області. Поховали на кладовищі с. Петрівка-Попівка Лисянської громади.
Пергатий Роман Володимирович – захисник із Звенигородської громади, житель с.Вільховець, 13.02.1979 р.н., молодший сержант, проходив службу навідником кулеметного відділення взводу вогневої підтримки гірсько-штурмової роти гірсько-штурмового батальйону військової частини. Загинув 7 листопада під час виконання бойових завдань поблизу населеного пункту Степове Василівського району Запорізької області внаслідок скиду противником з дрону невідомої отруйної речовини.
Задояний Василь Петрович – захисник із Тальнівської громади, 03.01.1967 р. н., житель с. Шаулиха, солдат, пройшов пекло антитерористичної операції, а у 2023 році знову був мобілізований. Тяжкі роки служби, біль війни і хвороба підірвали його сили. 10 листопада після тяжкої хвороби відійшов у вічність.
За інформацією Звенигородської РВА