11 вересня 2016 року жителі села Васильків провели в останню путь мужнього воїна, добру і щиру людину, учасника АТО ФИСУНА Валерія Анатолійовича. Попрощатися з героєм прибули друзі, представники райвійськкомату, рідні, знайомі і незнайомі люди.
Народився Валерій Анатолійович 11 квітня 1980 року в селі Васильків. Мати працювала лаборантом Васильківської лікарської амбулаторії, батько ремонтував залізничні колії. Валерій добре навчався в школі, у початкових класах мав переважно «відмінно». Середню школу закінчив у 1997 році з добрими оцінками в атестаті.
Вчителям Валерій запамʼятався своєю вихованістю і добротою. Потім він служив у лавах Збройних сил України. Коли відслужив і повернувся, працював там, де була робота — у Василькові, в Києві... У 2014 році сімʼя поховала батька.
12 березня 2015 року Валерій був мобілізований до Збройних сил України. Спочатку перебував у Полтаві, а потім служив звʼязківцем у зоні АТО — в Марʼїнці, де ворог особливо жорстоко обстрілював і обстрілює позиції наших воїнів. Всі ночі мати молилася за сина і просила Бога повернути його додому живим. Чекали його додому сестра з чоловіком, брат. І Валерій наприкінці квітня 2016 року повернувся додому. Лише в останні години свого життя він зізнався матері про свою контузію, про перебування в госпіталі. Безсонними ночами він мріяв повернутися до своїх бойових побратимів, щоб продовжити захищати незалежність своєї держави. Доля вирішила по-іншому. Лікарі визначили, що причиною смерті є хворе серце...
Великим болем відгукнулася ця втрата в серцях його односельчан, рідних, друзів, усіх небайдужих людей. Прощаючись з Валерієм, чия душа летить у райські сади, ми схиляємо в скорботі голови і промовляємо: «Слава захисникам України! Вічна вам наша вдячність і памʼять!».
Олександр ДІХТЯРЕНКО.
с. Васильків.