На зламі між зимою і весною ми святкуємо день Стрітення. Слово це означає зустріч. За давньою легендою — зустріч із Ісусом Христом.
А сталося це через 40 днів після народження Ісуса Христа, якого мати понесла в храм Божий, де виголошували молитву благословення. Там до неї підійшов дуже старенький праведник Симеон. Дуже давно йому було напророчено, що він не помре, поки на власні очі не побачить Спасителя. І саме 15 лютого цей день прийшов.
Підійшовши, Симеон узяв немовля у Марії і промовив: «Нині відпускаєш раба твого, Владико, за словом твоїм з миром».
Цього дня відбуваються святкові богослужіння у всіх християнських церквах.
В народі ж по-іншому. З прадавен Стрітення вважається святом зустрічі зими з весною. 14 лютого за переказами, зима з весною змагаються: хто з них переможе, той і буде у подальшому правити.
На Стрітення, за народними уявленнями, зима іде туди, де було літо, а літо — де була зима. Дорогою вони зустрічаються і розмовляють між собою:
— Боже, поможи тобі, зимо! — каже літо.
— Дай, Боже, здоров'я! — відповідає зима.
— Бач, зимо, — дорікає літо, — що я наробило і напрацювало, ти поїла і попила!
За народним віруванням, літо зустрічається з зимою двічі на рік: на Стрітення — 15 лютого — та в день святої Анни — 22 грудня. В народі уявляли, що навесні Зима — стара баба, а Літо — молода дівчина.
У цей день у церквах України святили воду та свічі. Посвячені на Стрітення свічки звалися «громичними», бо їх запалювали і ставили перед образами під час грози, щоб оберегти людей і худобу від грому. Ці ж свічки давали в руки вмираючому при читанні одхідної молитви. В день Стрітення, коли приходили з церкви, запалювали «громичну» свічку – «щоб весняна повінь не пошкодила посівам і щоб мороз дерев не побив!». Від «громичної» свічки і саме свято, крім «Стрітення» або «Стрічання», називалося колись «Громиця».
Коли святили в церкві воду, селяни набирали тієї води в нову — ще не вживану — посудину, приносили додому і пильно берегли. Цій воді приписувалась магічна сила. За народним уявленням, це — цілюща вода. Нею натирали хворі місця і вірили, що «поможе». Найкраще ця вода ніби помагала від «пристріту» — від хвороби, що її спричиняло «погане» око.
Колись, як чумак виходив у дорогу, господар давав йому хліб, сіль і кропив стрітенською водою волів, воза і самого чумака, примовляючи: «Боже тебе збережи!». Так само і батько відряджав сина на війну, скроплюючи стрітенською водою на щасливе повернення.
Господарі також ворожили на врожай, виставляючи на ніч тарілку з зерном на двір. Якщо ранком є роса — врожай, нема роси — немає врожаю.
Народні прикмети
Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай поля і роїння бджіл.
Відлига — жди пізньої весни і бережи пашу та хліб, бо в поле виїдеш нескоро.
Як на Стрітення півень нап'ється води з калюжі, то жди ще стужі!
Коли на Громицю півень нап'ється водиці, то на Юрія віл не наїсться травиці.
День Стрітення теплий і сонячний, то і весна тепла.
Якщо на Стрітення дорогу перемітає — весна буде пізньою і холодною.
Якщо в цей день сніжок — весною буде дощик, тобто весна буде затяжною і дощовою.
Як на Стрітення з стріх капа, ще велика буде зима.
Якщо в цей день не видно сонечка — чекай суворих морозів.
Вітер на Стрітення — до врожаю плодових дерев.
Якщо на Стрітення холодно, то вже скоро весна.
Якщо вранці випав сніг — на врожай ранніх хлібів; коли ж у полудень — зернові будуть середні, а увечері — недорід.
Якщо на деревах іній — вродять добре гречка і бульба.
Як капає зі стріх, так капатиме з вуликів.