Українці давно звикли до росту цін на продовольчі товари, проте за останні пів року ця тенденція набула вражаючих масштабів. Це підтверджують і виробники, і переробники, і торговельні мережі, і споживачі. Як сильно зросли ціни на продукти харчування, чим це викликано та які інструменти є в уряду, щоб вплинути на ситуацію?
В Україні стрімко ростуть ціни на продукти харчування. За даними Мінекономрозвитку, лише за перший місяць 2021 року овочі подорожчали на 8,1-24,6%, хлібопродукти – на 0,4-4,9%, олія – на 4,8%, цукор – на 4,1%, яйця – на 3,5%, м'ясо – на 0,2-2%, молокопродукти – на 0,2-1,5%.
Цукор, яйця та олія стали рекордсменами в річному зростанні. Ціни на згадані товари порівняно з січнем 2020 року зросли на 54,7%, 52,3% та 25,6% відповідно.
Десяток курячих яєць коштує у середньому 31,90 грн. На початку грудня 2020-го їх продавали по 20-23 грн. Невпинно зростає вартість цукру. У вересні торік фасовану по 1 кг продукцію продавали по 14,19 грн, жовтні – 15,9, листопаді – 18,90. На початку грудня за 1 кг цукру треба було заплатити 19,90 грн. У лютому доведеться віддати 21,29 грн. А за пляшку олії обсягом 850 мл – 45,16 грн.
Тепличні овочі також додали в ціні. У супермаркеті за кілограм огірків просять 59,90 грн, на ринку – 50-52 грн. Гладкі огірки продають по 69,90 грн/кг. Вартість тепличних помідорів варіюється від 39,95 до 48,90 грн/кг. Утім, на базарі їх можна придбати по 35 грн. Але є ризик, що вам продадуть підморожені овочі.
Морква подорожчала на 90 коп. – до 5,90 грн/кг. Буряк коштує 6,95 грн/кг. Після грудневого падіння, знов подорожчала капуста – до 5 грн/кг. Картопля та цибуля теж додали в ціні – коштують 11,99 грн і 6,19 грн/кг відповідно. Ціни на українські яблука стартують від 13 грн.
Ціни ростуть і для роздрібних покупців, і для оптових.
У Торгово-промисловій палаті України (ТПП) зазначають, що за останні пів року внутрішні ціни на пшеницю, жито, кукурудзу зросли за всіма позиціями з 3,7-4,7 тис грн до майже 9 тис грн за тонну. Саме на зерно припадає до 60% собівартості яйця.
Лише за перший тиждень лютого вартість борошна стрибнула на 1000-1400 грн/т і перевищила позначку 12 тис грн/т. Інколи ціна підвищувалася двічі протягом одного дня. Аналогічна ситуація на ринку цукру.
– Внутрішні ціни на цукор на 30-40% перевищують світові. Навіть при цьому українські виробники кондитерських і хлібопекарських виробів не можуть законтрактувати цукор на внутрішньому ринку, – зазначають у ТПП.
Аномальне зростання цін прискорює інфляцію. Як свідчать дані Держстату, у січні ціни зросли на 1,3% порівняно з попереднім місяцем і на 6,1% – порівняно з аналогічним періодом 2020 року.
Чому ціни ростуть?
Основні причини умовно можна поділити на зовнішні і внутрішні.
Серед зовнішніх причин росту цін на сировину – посуха, збільшення імпорту з боку Китаю, надмірна протекціоністська політика низки країн та побоювання щодо подальшого розповсюдження коронавірусу у світі.
До зовнішніх причин зростання цін додалися і внутрішні фактори.
Перший – зростання вартості комунальних послуг та енергоносіїв. З січня уряд збільшив тарифи на електроенергію на 36,6% (через скасування пільгового тарифу), на водопостачання й водовідведення – на 10,9% та 17,3% відповідно.
Це змусило виробників харчової продукції закласти зростання цін на комунальні платежі у вартість товарів.
Другий фактор – ризики виробників. Українські фермери в очікуванні вищих цін на власну продукцію притримують її, створюючи ажіотажний попит. Крім того, аграрії очікують підписання президентом Володимиром Зеленським ухваленого в грудні закону про зниження ПДВ з 20% до 14%.
У результаті в Україні ціни на зерно утримуються подекуди вище світових цін. Причому навіть за такими цінами українським млинам купити в Україні зерно для виробництва борошна доволі непросто.
Що далі: сценарії
Найпростіший сценарій – державне регулювання цін або обмеження експорту. Ці сценарії не раз використовувалися, проте їх ефективність була слабкою. Ризики корупції та викривлення конкурентного середовища – більш високі.
Наразі експортери та виробники сировини у більш вигідній позиції, ніж переробники. Для них ПДВ становить 20%, тоді як для фермерів та експортерів скоро становитиме 14%.
– Харчовики і переробники не можуть конкурувати з трейдерами за сировину для виробництва продукції, оскільки трейдери мають кращі умови доступу до зовнішнього фінансування. Уряд повинен думати про цільові програми кредитування харчовиків, – упевнений голова комітету підприємців АПК при ТПП Олег Юхновський.
Для стримування цін можна застосувати механізм інтервенцій, адже в Україні є два спеціально створені для цього підприємства: Аграрний фонд і Держрезерв.
За логікою, восени вони мали б придбати зерно та цукор за низькими цінами, а зараз, при зростанні цін, продавати їх для підтримання балансу на ринку.
Проте балансувати нема чим. Аграрному фонду у 2020 році виділили лише близько 140 млн грн, і пропозиції установи щодо закупівельних цін наразі в два-три рази менші за ринкові.
Держрезерву виділили більше, проте аудит 2020 року показав тотальне розкрадання запасів продовольства.
Тому багато експертів прогнозують подальше зростання інфляції протягом року до 6,5%.