Мета постів: підпорядкування тіла духу, множення любові, посилення уваги до свого духовного життя, виховання волі, концентрація сил в духовній боротьбі. Піст не є синонімом слова «дієта».
Навіщо потрібні пости?
Дотримання християнином постів є проявом любові до Бога і наочною перевагою духовного тілесному. Людина спочатку створювалася як єдність душі і тіла, які покликані спільно підкорятися духовному, небесному і Божественному. Гріх вніс дисгармонію, і тому буває, що в єстві виникають пристрасні бажання, за яких тіло немов не хоче слухатися душі, та й сама душа прагне до плотського життя. Вилікувати цей внутрішній розлад і допомагає піст, під час якого людина утримується від їжі тваринного походження, а також від марного проведення часу і земної суєти, присвячуючи себе духовному сходженню до Бога.
У чому полягає піст?
Піст — це утримання тіла від їжі тваринного походження і хтивості, а душі — від злих помислів, справ і слів; час особливого покаяння і тверезіння. Піст є засобом боротьби з пристрастями і наживи чеснот.
Піст полягає в духовному і тілесному утриманні з метою відновлення втраченої згоди між тілом і духом.
У дні посту віруючі намагаються більше думати про Бога, про свої гріхи, частіше сповідатися і причащатися, більше молитися, читати духовну літературу. Виключають прийняття скоромної їжі: м'яса, яєць, молока, а вживають рослинну — хліб, крупи, овочі, фрукти.
Слід звернути особливу увагу на характер сто-сунків з близькими: перед скривдженими вибачитися, з ким у сварці — примиритися, приділяти увагу і турботу тим, хто цього потребує, утримуватися від пустослів'я, засудження, лестощів, брехні і всякого зла.
Хто звільняється від постів?
Піст — це в першу чергу час підвищеної уваги до своєї душі, тобто час посиленої молитви, покаяння, утримання почуттів. Тому від посту ніхто не звільняється.
Що стосується вживання їжі, то тілесний піст дозволяють для недужих, вагітних, матерів, які годують малолітніх дітей, тих, хто подорожує (у міру необхідності), а також для людей, що перебувають в обтяжливих обставинах. Конкретні питання проходження посту узгоджують зі священиком.
Кожен сам повинен визначити, скільки харчування на добу йому потрібно. Потім треба потроху зменшувати звичайну кількість їжі, що вживається і довести її до мінімуму. При цьому не слід доводити себе до виснаження. Найголовніше — піст не черевом, а духом.