18 травня — день вишиванки

Традиції

З історії свята

       Всесвітній день вишиванки відзначається у третій четвер травня.

      Одна зі студенток факультету історії Чернівецького національного університету запропонувала у 2006 році відсвяткувати Міжнародний день вишиванки. Студентку надихнув її знайомий, який завжди надягав сорочку. У 2006 році у вишиванки одяглися кілька студентів та викладачів університету, але з роками це свято переросло у національне. Наступного року свято вишиванки відзначалось лише у Чернівецькому національному університеті, а вже за рік воно поширилось на всі навчальні заклади України.

      У 2014 році проводився  конкурс на найкраще фото сім’ї у вишиванках. У 2015 році свято відзначалось 21-го травня. Також була започаткована акція «Подаруй вишиванку захиснику», в ході якої вишиванки були передані бійцям, які брали  участь у бойових діях на сході України. Акція набула світових масштабів. У ній взяло участь близько  п’ятдесяти країн з усього світу.

     Минулого року у нашому місті  вперше  відбувся парад вишиванок, ініційований міським головою Сергієм Кравченком.

Щоб уникнути бід

З вишиванкою здавна було пов'язано багато обрядів і повір'їв. Яких же саме?

     Для немовляти першу вишиту сорочку вишивали на тканині, яку обробляли свічками хрещені батьки при хрещенні дитини. Вважалося, що дитину таким чином захищають від бід, негараздів і нечисті. Також в деяких регіонах на цих сорочках вишивали в непомітному місці червоний хрест.

     Коли починався посівний сезон, в українців були приховані спеціально вишиті для цього сорочки. Одягалися всі в таку сорочку і влаштовували цілу виставу: просили у землі врожаю, співали, водили хороводи (цей звичай сягає корінням до давньослов'янських традицій).

     Був такий звичай: молода наречена повинна була подарувати нареченому і його батькам по вишиванці. Сорочку для майбутньої свекрухи обов'язково перед тим, як сісти вишивати, потрібно було вимочити в дуже солоній воді щоб уникнути бід і сліз в майбутній сім'ї.

     Вишиванку берегли більше, ніж гроші, адже вона була оберегом і захистом. Величезне значення надавалося і орнаменту на вишитих сорочках. Не можна було переймати малюнок, наприклад, у подруги або родича, оскільки це означало, що людина ніби «забирає» або «повторює» чужу долю. Але були і універсальні орнаменти глибокого духовного значення, оскільки знаки мають особливий вплив на людину.

Що вкладеш, те й житеиме

      Вперше таке поняття, як «вишиванка», з'явилося на території Київської Русі ще в XI столітті. Робили її з льону, конопель. Обов'язково вишивали. Вважалося, що там, де закінчувалася тканина і оголялося тіло, може жити нечиста сила, тому рукава і комір прикрашали візерунком. А також часто візерунок був на грудній ділянці в районі сонячного сплетіння.

     Важливо, щоб вишивка виконувалася дівчиною в стані внутрішньої чистоти, любові, турботи. Вважалося так: що вкладеш у своє творіння, те і житиме.

Найкращі шерсть і шовк

      Важливими є й нитки для вишивки. «Найкраще« працюють» шерсть і шовк. Шерсть тваринного походження, тому вона здатна акумулювати інформацію і пам'ять про власника, поглинаючи негатив. Так само, як і шовк. Для людей дуже важливо було всіляко підтримувати чистоту внутрішнього світу відсутність негативу в думках, вчинках, відносинах. Тому навіть у зовнішніх справах вони намагалися створити собі умови для підтримки позитивного благотворного духу.