Для кожного українця слова Революція Гідності, або Євромайдан – це щемливий спогад про ті дні. Дні, коли звичайні люди різного віку, без зброї, з тим, що було в хаті, вийшли на мирний протест.
Спочатку він був мирним, і брали участь у ньому переважно студенти. Ця акція не вимагала зміни влади. Тільки впровадження європейських цінностей в українську культуру, прохання до Януковича підписати угоду про Євроінтеграцію України.
Але він так і не зробив цього...Згадаймо ще раз, як все відбувалося.
21 листопада. Урядом Миколи Азарова було зірвано підписання угоди про Євроінтеграцію. Після чого приблизно о 22:00 почали збиратись перші мітингувальники. Згодом їх було вже близько 1500 осіб.
24 листопада. Протести почали ширитись й іншими містами України. Спочатку Харковом і Львовом. На Майдані вже нараховувалось близько 100 тисяч мітингарів. Але акція ще проходить мирно.
28 листопада. Загальностудентський страйк в Україні.
29 листопада. Вимоги українців почали змінюватися – тепер патріоти вимагали відставки Уряду Азарова та проведення дострокових виборів Парламенту.
29-30 листопада, 04:00. Пролилася перша кров. Саме цієї ночі Янукович нацькував «Беркутів» на мітингувальників. На Майдан з'їжджалися люди з усіх міст України. Саме тоді і почалася Революція Гідності, у неї переріс звичайний мирний протест...
1 грудня. Відбулася перша спроба штурму Адміністрації Президента.
1 грудня, 12:30. Протестувальники провели Всеукраїнське народне віче.
2 -7 грудня. Українці захопили Будинок профспілок у Києві та Будинок міської адміністрації. Акції протесту стали проводити також і на Інститутській, біля Адміністрації Президента.
3 грудня. У Верховній Раді провели голосування про висловлення недовіри Уряду Миколи Азарова. Але достатньої кількості голосів не набралось.
8 грудня. «Марш мільйонів» – саме тоді на Майдані Незалежності нараховувалося близько мільйона патріотів з різних міст України. Знесли перший пам'ятник Леніну. Тоді почалась народна декомунізація.
9 грудня. Спецпризначенці та внутрішні війська розпочали атаки на блокпости мітингарів.
10 грудня, 23:00. Перша спроба правоохоронців штурмувати Євромайдан.
15 грудня. Українці висунули конкретні вимоги Януковичу, серед яких: звільнити політв'язнів, не підписувати угоду про вступ до Митного союзу. Цей день назвали «Днем гідності».
22 грудня. Вже на 4-му Народному віче ухвалили створення Всеукраїнського об'єднання «Майдан».
Ніч з 31 грудня 2013р. на 1 січня 2014 р. Новий 2014 рік на Майдані зустріли близько півмільйона українців. Тоді ж встановили новий рекорд України, заспівавши одночасно Гімн країни.
16 січня 2014 року. Провладна більшість у Верховній Раді прийняла пакет «Законів про диктатуру». Закони приймалися із порушенням правил голосування. Відтоді почалася нова хвиля протестів. Тоді ж «Беркут» і «тітушки» почали свої звірства: викрадення та катування активістів, застосування вогнепальної зброї та водометів.
19 січня. Свято Водохреща. Кілька десятків тисяч мітингувальників обурилися «законами про диктатуру». Мирна акція переросла в жорстке протистояння. У ході зіткнень мітингувальники підпалили автобус «Беркута», а самих бійців закидали камінням і петардами. Спецпризначенці застосували спецзасоби і заборонений законодавством водомет.
22 січня. День соборності України. Один із кривавих днів Майдану. «Беркутівці» пішли у наступ. Намагалися арештовувати активістів і розібрати барикади. Відповідь від протестувальників не забарилася, і вони відвоювали свої позиції.
Тоді було поранено близько 200 осіб зі сторони мітингарів. Того ж дня померло два захисника свободи і гідності в Україні: вірменин з Дніпропетровської області Сергій Нігоян і білоруський активіст Михайло Жизневський. Також у цей день викрали і катували ще одного активіста Юрія Вербицького. Він теж помер. І це був тільки початок низки смертей Героїв, яких потім почали назвати «Героями Небесної сотні».
22-27 січня. В різних містах України майданівцями було захоплено 10 держадміністрацій. Також мітингувальникам вдалося захопити Український дім.
28 січня. Перша суттєва перемога народу: Верховна Рада України скасувала «диктаторські закони», а Прем'єр-міністр та уряд пішли у відставку.
29 січня. Верховна Рада ухвалила законопроект щодо амністії учасників акцій протесту.
15 лютого. Протестувальники почали звільняти КМДА.
17 лютого. Штаб національного спротиву ухвалив рішення про початок «мирного наступу» 18 лютого, в день, коли Верховна Рада мала розглянути зміни до Конституції. Хода не передбачала зброї і атак.
18 лютого. Кривавий пік Революції гідності. «Мирну ходу» спецпризначенці зустріли водометами і газом. Одночасно з тим, мітингувальників атакувала значна кількість «тітушок». Відбулися озброєні сутички із військовими та «беркутівцями» в центрі Києва, було підпалено Будинок профспілок. Тоді було вбито багатьох євромайданівців, які поповнили лави Героїв «Небесної сотні».
18 лютого, 20:00. Спецпідрозділи розпочали штурм Майдану з боку Європейської площі та вулиці Інститутської з використанням бронетехніки. Дві одиниці транспорту були знищені протестантами.
Ніч з 18 на 19 лютого. Різними містами України прокотилася «ніч гніву». Відбулись штурми ОДА, відділів МВС, управлінь СБУ.
19 лютого. На ранок положення повстанців стало критичним – периметр Майдану захищали усього 300-400 активних бійців.
19 лютого, 08:00. Прибуло підкріплення – «сотня» зі Львова. Потім «сотня» з Тернополя. Автобуси з підкріпленням прибували впродовж дня з різних міст України. На цей час загинуло 25 чоловік.
20 лютого, 09:00. Цей день в історії назвали «кривавим четвергом». Майдан перейшов у наступ. Тоді ж по мітингарям відкрили вогонь снайпери. Тільки на вулиці Інституцькій у цей час загинуло близько півсотні патріотів. Тоді ж силовикам видали зі складів МВС 408 автоматів та 90 тисяч набоїв задля протистояння майданівцям. Але завдяки злагодженим діям патріотів силовики опинилися в оточенні і частина почала здаватися.
20 лютого, 17:00. Верховна Рада прийняла закон про незаконність проведення антитерористичної операції і засудила дії силових структур.
Тоді ж почалися переговори між Януковичем і лідерами опозиції, в результаті яких Президент-утікач погодився на дострокові вибори Президента не пізніше грудня 2014 року.
Але повстанців такий варіант не влаштовував. Адже саме в цей час Майданом проносили труни із загиблими «Героями Небесної сотні». Мітингувальники вимагали термінового складення обов'язків Януковичем.
В цей день почалося вторгнення російських військ на територію АР Крим.
21 лютого. Верховна Рада повернула Конституцію 2004 року.
Ніч з 21 на 22 лютого. Віктор Янукович втік у Росію.
22 лютого. Голосами 328-ми народних депутатів усунули Віктора Януковича з посади Президента України.
Не встигли розібратися українці у внутрішній політиці, як ворог зайшов ззовні. Спочатку у Крим, а потім і на Схід України.
Росія анексувала Крим шляхом проведення референдуму із підтасованими результатами 16 березня 2014 року.
На Сході України (Донецька і Луганська області) почалася антитерористична операція, яку згодом усі відкрито почнуть називати війною із Росією, і яка триває і досі…
Вставка біля фото
Під час Революції Гідності загинуло 107 людей. Усі вони стали Героями України. У Шполі на знак пам’яті про ці події створено сквер, де встановлено пам’ятний хрест та дошку зі світлинами загиблих земляків. Сюди приходять шполяни, щоб вшанувати загиблих Героїв Небесної Сотні.