Адміністративний пиріг. Як зміниться територіальний устрій України

Конституційна комісія частково відкрила завісу над проектом майбутніх адміністративно-територіальних змін.

Обіцяна децентралізація може в найближчі місяці відбитися на житті громадян. Володимир Гройсман, голова Конституційної комісії, що займається підготовкою відповідних законопроектів, повідомив, що вже через два місяці в країні можуть зникнути звичні області, райони і села з містами. Натомість з'являться регіони, повіти і громади, пише Артем Горячкін у №21 журналу Корреспондент від 29 травня 2015 року.

Кількість повітів буде значно меншою від кількості районів. Тобто відбудеться збільшення. Для деяких обивателів це означатиме перенесення центру адміністративних послуг на значну відстань, що зробить незручним кожне звернення за довідкою. Це може спричинити складнощі під час переоформлення документів на підприємницьку діяльність, оновлення баз даних та реєстрів, оформлення пільг і субсидій.

Визначення «повіт» на території України вже використовувалося, коли більша її частина входила до складу Російської імперії. У ХХ столітті вони зберігалися в утворених республіках під час громадянської війни в Росії та Українській державі.

Кількість областей залишиться колишньою. Також не планується змінювати їхні межі – перетворення зачеплять тільки систему управління.

Незвичайним став вибір назви «регіони» для нинішніх областей. Не виключено, що за цим стоїть і спроба рано чи пізно звернутися до ідеї створення верхньої палати парламенту. Останнє питання референдуму 2000 року, який отримав 81,7% голосів підтримки, містило вказівку про створення сенату, що представляє інтереси саме регіонів України. Оскільки в чинній Конституції такого поняття не існує, це вимагало б окремого внесення правок. Тобто окремої заміни слова «області». А оскільки комісія зараз цим і зайнята, ймовірно, тому і з'явився термін «регіони», щоб потім не звертатися до правок знову.

Сам термін «регіони» для позначення адміністративних одиниць верхнього рівня в Європі використовується Італією, Францією та Англією.

З попередніх заяв членів комісії та причетних до змін осіб можна припустити, що безпосередньо реалізовувати місцеву та державну політику в повітах і громадах будуть виконавчі комітети. Їх створять замість держадміністрацій, які зараз, по суті, повністю залежать від волі центру. Саме виконкоми стануть осередком тих повноважень, якими Київ планує поділитися з нинішніми областями і районами.

Адміністративний устрій

До реформи

  • 27 областей (включаючи Севастополь і Крим)
  • 490 районів (включаючи райони Луганської та Донецької областей)
  • 31.000 територіальних громад
     

Після реформи

  • 27 регіонів (включаючи Севастополь і Крим)
  • 120-150 повітів (включаючи райони Луганської та Донецької областей)
  • 1.500-1.800 територіальних громад

Управління територією

До реформи

Рівень регіону – Обласна державна адміністрація
Територіальні органи центральних органів виконавчої влади

Рівень району – Районна державна адміністрація
Територіальні органи центральних органів виконавчої влади

Рівень громад – Голова громади
Рада громади
Голови сільських громад
 

Після реформи

Рівень регіону – Обласна рада

Виконавчий комітет обласної ради

Рівень повіту – Районна рада

Виконавчий комітет районної ради

Рівень громад – Голова громади

Виконавчий комітет раді громади
Голови сільських громад
 

Повноваження органів місцевого самоврядування

Власні

  • планування розвитку громади та формування бюджету
  • економічний розвиток, залучення інвестицій, розвиток підприємств
  • управління земельними ресурсами, надання дозволів на будівництво, прийом будинків в експлуатацію
  • розвиток місцевої інфраструктури – утримання і будівництво доріг, водо-, тепло-, газопостачання та водовідведення, благоустрій території
  • надання житлово-комунальних послуг
  • утримання вулиць і доріг
  • організація пасажирських перевезень
  • громадська безпека силами муніципальної міліції
  • пожежна охорона
     

Делеговані

Послуги підрозділів державних органів у громадах

  • соціальна допомога через територіальні центри (у громадах)
  • адміністративні послуги через центри їхнього надання
  • управління школами та дитячими садками
  • первинна медична допомога
  • утримання й організація роботи будинків, клубів, бібліотек, стадіонів, спортивних майданчиків
  • виплата пенсій, субсидій, забезпечення пільгами
  • казначейське обслуговування
  • контроль санітарного та епізоотичного стану
  • реєстрація актів цивільного стану
     

Податки (неповний список)

60% податків на доходи фізичних осіб
25% екологічного податку
5% акцизного податку з реалізації підакцизних товарів
100% єдиного податку
100% податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності
100% податку на майно (нерухомість, транспорт, земля)

 

Джерело: Корреспондент.net