В Україні з вересня 2018 року кожна сім'я при народженні дитини отримає спеціальний «бебі-бокс». Про це повідомив глава Кабінету міністрів України Володимир Гройсман в Twitter. Так, уряд запроваджує традицію забезпечення новонароджених спеціальним «бебі-боксом», в якому будуть зібрані речі, потрібні для перших тижнів життя немовляти.
«З вересня кожна мама, яка народжує дитину, отримає від держави пакунок для малюка як додаткову допомогу. Цей пакунок міститиме усе те, що необхідне дитині на перших порах. Він справді зібраний з любов’ю. Сотні тисяч українських родин отримають таку допомогу», — розповів Гройсман.
Орієнтовна вартість пакета для новонародженого — 5 тис. гривень. До складу будуть входити дитячі серветки, пелюшки гігієнічні, присипка, олійка, крем, силіконова соска, пустушка, фітозбори для ванночок, пляшка дитяча, підгузки, ковдра, навчальні матеріали і термометр.
«Ми вводимо поняття муніципальна няня. З першого січня, коли працююча мама наймає няню, ми будемо компенсувати частину заробітної плати, щоб мама мала можливість працювати, а няня — доглядати за дитиною», — сказав прем’єр-міністр.
Такий досвід діє у Фінляндії ще із 1938 року. Чи приживеться він позитивним чином в Україні? Після оприлюднення цієї новини Володимиром Гройсманом багато хто вже встиг назвати такий хід політичним шоу-піаром та «розкрити очі» на всі «чорні сторони» нововведення. Наприклад, зазначають, що «бебі-бокс» актуальним буде хіба що для первістка, бо мами з татами в очікуванні малюка багато чого закуповують наперед, і навіть із запасом — просто щоб потішитися, потримати в руках ці речі, уявляючи, як вони виглядатимуть на малечі. А для другого-третього малюка і одяг, і ковдрочки, і іграшки в переважній більшості переходять «у спадок». Корисною і потрібною річчю в «бебі-боксі» лишається пачка памперсів, але й вона закінчується за місяць. У Фінляндії мами можуть відмовитися від цього подарунка й отримати його вартість грошима — 140 євро, а в Україні такої функції, схоже, не передбачається.
Інститут «муніципальних нянь» теж розкритикований уже вщент. Вони мають перебувати на обліку, на роботу влаштовуватися згідно з трудовим договором, а компенсація у півтори тисячі — це мізер у той час, коли середня вартість послуг няні коштує 40-50 грн за годину або 8-10 тисяч за місяць (за столичними мірками). Та ще й виплати пропорційно розподіляються по трьох бюджетах (25% — державний бюджет, 15% — обласний та 60% — місцевий). Складнуватий, одначе, механізм. До того ж, видатки на няню відшкодовуватимуть раз на рік наприкінці року — залежно від того, скільки місяців працювала няня. Отже, мамі потрібно рік платити няні по 8-10 тисяч щомісяця, і лише в кінці року отримати від держави державну компенсацію. Тож, зважаючи на рівень зарплат у нашій країні, багатьом мамам дешевше сидіти вдома з дитиною, ніж скористатися послугами няні.
Ясна річ, що в державі мотиваційній кампанії з підвищення народжуваності має бути пріоритетне місце. І впевненість у майбутньому молоді батьки мають відчувати за реального підвищення соціальних показників. Хоча чому б і не порадіти подарунку у вигляді «бебі-боксу» за 5 тис грн, якщо і така допомога є досить суттєвою для зубожілого народу.
Ольга ПАНЧЕНКО