Безробіття супроводжувало війни завжди, не стала винятком і нинішня війна, яку розв'язала росія проти України. Шалена конкуренція та нестача – як кадрів, так і вакансій – така ситуація нині на ринку праці. Кого нині шукають роботодавці і чого очікують потенційні працівники – дізнавалася «Шполяночка+».
Безробітних… поменшало
Ситуація із безробіттям нині в Україні як мінімум дивна. З одного боку, люди скаржаться, що роботи практично немає. З іншого – офіційні дані свідчить про те, що офіційно кількість людей без роботи зменшилася.
Так, у середині травня Державна служба зайнятості оприлюднила звіт про ситуацію на ринку праці у січні-квітні 2022 року. За їхніми даними, протягом цього періоду послугами Служби скористалися 559,9 тисяч осіб, із яких 495 тисяч зареєстрованих безробітних – на 34% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Це при тому, що мільйони українців лишилися без домівок та роботи.
Причин, чому нині в Україні реєструють менше безробітних, є кілька. Найбільш очевидна – виїзд великої кількості українців за кордон.
Провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Лідія Ткаченко у розмові зі «Слово і діло» виділила ще кілька аспектів. Так, за її словами, Державна служба зайнятості частину інформації отримує через звітність роботодавців, а на час воєнного стану підприємствам дозволяється відтерміновувати подання такої інформації.
«Зменшення кількості зареєстрованих безробітних може бути пов’язане насамперед із тим, що зменшилась підконтрольна українській владі територія. Центри зайнятості, наприклад, в Мелітополі чи Херсоні, можливо, і не передають дані на підконтрольну територію, або ж взагалі там не працюють. Тобто,якась кількість людей не має можливості звернутися до місцевих центрів зайнятості, зареєструватися там, або ж їм просто не до цього. Багато людей виїхали за кордон або в інші регіони, і вважають своє місце перебування тимчасовим», – пояснює експерт.
Інша причина – в умовах війни внесені істотні зміни у трудовому законодавстві, наприклад, що роботодавці у період дії воєнного стану можуть просто припинити дію трудової угоди, і у них немає сенсу звільняти працівників у зв’язку з банкрутством чи реорганізацією, скороченням штату тощо, вони просто можуть відправити людей у неоплачувану відпустку на весь період воєнного стану. Таким чином можна заощадити ще й на виплаті вихідної допомоги, розмір якої має становити не менше середньої заробітної плати за два останні місяці роботи.
За словами Ткаченко, у Службі зайнятості велика частина зареєстрованих безробітних була серед тих, кого звільняли з роботи у зв’язку зі скороченням – із так званих економічних причин. Люди, які звільняють самостійно, мають менше сенсу реєструватися у Державній службі зайнятості.
«Ще одна причина, чому люди в умовах війни не шукають роботу через державний центр зайнятості – висока ймовірність направлення на громадські роботи, відмова від участі в яких може призвести до втрати статусу зареєстрованого безробітного. Нині умови зайнятості, які і так ніколи не були особливо хорошими, створюють ще більшу ймовірність нестабільної праці», – зазначила співробітник Інституту.
Ще одна з імовірних причин – ще частина людей традиційно шукає роботу самостійно. Зараз ця проблема стала ще більш масштабною.
Лідія Ткаченко також не виключає можливості, що кількість безробітних збільшуватиметься по мірі того, як українці повертатимуться з-за кордону, але це залежить від того, які зміни будуть вноситися у наше законодавство, зокрема, у трудове та щодо соціального страхування. Ще один аспект – наскільки взагалі люди будуть готові повертатися, та чи будуть вони упевнено почуватися, адже наразі ситуація не дуже зрозуміла.
У п’ять разів більше конкурентів
Нині конкуренція на українському ринку праці у п’ять разів вища, ніж до війни. Про це керівник сайту з пошуку роботи Work.ua Артур Міхно повідомив в ефірі інформаційного телемарафону. З його слів, поки що не можна сказати, що ринок відновився, але вже спостерігається чіткий тренд до зростання кількості вакансій.
"Якщо казати про останні 1,5 місяця, то бачимо зростання. В середньому кількість вакансій на нашому сайті підвищується щомісяця на 50%. Наразі на сайті бачимо 33 тисячі актуальних вакансій. Для порівняння, у березні їх було 6 тисяч. Це все ще у 2,5 разів менше, ніж до початку війни. Але тренд досить позитивний, робота з’являється, міста відроджуються", – сказав Міхно.
За його словами, щодня з’являється декілька тисяч нових вакансій, і приблизно така ж сама кількість закривається. При цьому він зауважив, що конкуренція серед претендентів на вакансії уп’ятеро вища, ніж до війни.
Кого шукають
Міхно також назвав актуальні на сьогодні вакансії.
"Якщо казати про галузі, в яких зростання найбільше, то перш за все це менеджери з продажів, адміністратори, офісні працівники", – зазначив він і додав, що на другому місці – водії з середньою зарплатою у 20 тисяч гривень.
Як повідомляв УНІАН, за даними дослідження кадрового порталу grc.ua, активність претендентів на вакансії в Україні за рік зросла вчетверо. Найактивніше шукають роботу та відгукуються на вакансії адміністративні працівники, ІТ-спеціалісти, студенти та фахівці, які починають кар’єрний шлях, менеджери з продажів. На початку вторгнення кількість вакансій знизилася просто катастрофічно, і падіння було майже в 15 разів. До початку війни на сайті було майже 90 тисяч актуальних вакансій, і кількість знизилася до 6 тисяч. З початку квітня кількість актуальних вакансій постійно зростає. Приблизно щотижня ринок повертається на 10%. Якщо, наприклад, до війни 3-4 кандидати, то зараз 15-20 кандидатів на одне місце.
Найбільша конкуренція – у сфері вищого менеджменту та серед адміністративного персоналу. Там на 1 вакансію в середньому претендує 14 осіб. Також популярними серед кандидатів є вакансії для адміністративних працівників; ІТ-спеціалістів; студентів та фахівців, які починають кар'єрний шлях; менеджерів із продажів; водіїв та спеціалістів з логістики.
При цьому підхід до підбору кандидатів у роботодавців нині різний. Так, одні підбирають за такими ж критеріями, як і раніше, ще в частини – умови стали жорсткішими, інші ж навпаки – стали «м'якшими», щоб допомогти максимальній кількості людей з роботою. Деякі ж стали такими через те, що важко знайти нових працівників на новому місці, куди переїхала компанія.
А що на Шполянщині?
Директор Шполянської районної філії Черкаського обласного центру зайнятості Ігор Мусюра розповів, що наразі на Шполянщині актуальних вакансій не так багато.
«Станом на 28 червня їх до десятка. Але якщо брати довший період, наприклад, пів року, то ця цифра значно суттєвіша. Так, за шість місяців їх зареєстрували 348», – зауважив він.
Повномасштабна війна, з його слів, внесла свої корективи: порівняно з минулим роком актуальних вакансій зараз близько на три сотні менше.
«Наразі бачимо дефіцит як працівників, так і вакансій від роботодавців. Багато хто оптимізує виробництво. Однак по скороченню людей до нас приходить мало. Чимало виїхали за кордон, перейшли на дистанційну роботу, поєднали робочі функції тощо».
На ринку праці нині затребувані і працівники робітничих професій, і висококваліфіковані робітники – слюсарі, оператори, токарі тощо, пояснив Ігор Мусюра. Також, додав він, потрібні бухгалтери та продавці.
«Бракує робочої сили зараз загалом у всіх сферах. Шполянщина – район сільськогосподарський, тому частіше запитують відповідні вакансії. Нині дефіцит трактористів, водіїв категорії «Е», екскаваторників. Також не вистачає кваліфікованих економістів та бухгалтерів. Щодо віку шукачів роботи, то молоді серед них мало. В основному це люди передпенсійного віку, яким до пенсії залишилося десять і менше років. Молодь активна, в русі, на обліку довго не стоїть. Станом на сьогодні у нас 586 безробітних. Так от, із них передпенсійного віку десь двісті осіб. Якщо говорити про стать, то серед них – 171 жінка, це майже третина», – розповів директор філії.
Звертаються до служби зайнятості і переселенці, додав Ігор Мусюра. До шполянської філії з початку повномасштабної війни їх звернулося 44. Частина з них перебувають на обліку та отримують виплати по безробіттю.
«Звертаються, зокрема, кваліфіковані кадри, такі як, наприклад, сталевари. Але для них тут дуже важко знайти вакансію, практично нереально. Також приходять аудитори, бухгалтери, економісти. Є і підсобні робітники», – пояснив він.
Віддалена робота, зауважив директор філії, у Шполянському районі не популярна:
«В основному шукають людей, які працюватимуть на місці. Це пов’язано певною мірою з тим, що тут немає активних бойових дій».
Охочих перевчитися чи здобути нову спеціальність нині небагато, зазначив Ігор Мусюра.
«З усієї кількості тих, хто на обліку, це десь один-два відсотки. Люди не хочуть переучуватися. Молодь, як я вже казав, на місці не стоїть, а от для людей віком після 40–45 знайти роботу проблемніше», – зауважив він.
За офіційними даними, станом на 28 червня у Державній службі зайнятості зареєстровано 320 тисяч безробітних. Днями Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив про запуск реформи сфери зайнятості під час війни. Зокрема, в уряді затвердили документ, згідно з яким офіційно зареєстровані безробітні, які протягом 30 днів не працевлаштовані, будуть залучатися до суспільно корисних робіт.
Прем'єр-міністр додав, що у випадку, коли людина зі статусом безробітного перебуває за кордоном понад 30 днів, вона втрачає і статус, і виплати на його підставі. Шмигаль також оголосив про фінансову допомогу українцям для ведення власного бізнесу.
За його словами, ця реформа та інші для допомоги українцям і державі є новою економічною політикою України.
Як це все вплине на ринок праці та ринок у цілому – покаже час.
Підготував Сергій Зубатов