Будні вогнеборця: рятувальник зі Звенигородки розповів про пожежі, людей і силу професії

Сергій Макаров — командир відділення-водій 6-ї ДПРЧ в місті Звенигородка. Він приєднався до лав ДСНС у 2013 році. До того працював далекобійником, а тому великогабаритна техніка для нього не була у новинку. Згодом він пройшов додаткове навчання і опанував ще кермування автодрабиною.

За плечима неабиякий досвід, у пам’яті сотні надзвичайних подій. Розповів рятувальник про наймасштабнішу та “найвищу” пожежу, а також про різноманіття викликів.

“Дуже сильна пожежа була на торфовищі в селищі Ірдинь. Загасити такі складно, адже горіння відбувається не тільки на поверхні, а й під землею. Треба багато води, тому ми качали воду з річки і підвозили її постійно. Проливали тліючий ґрунт, а він через деякий час знову розгорявся. Я провів там тиждень. А загалом, десь з місяць хлопці працювали. Була задіяна майже вся область”, - згадує вогнеборець.

Рятувальник пояснює, що на характер горіння впливають різні фактори.

"Якось горів дерев'яний сарай з дровами і сіном. Пожежа була запущена, бо виникла вночі і люди не одразу її виявили. Так от стовп вогню був висотою метрів 15", - продовжує Сергій.

Також працівники ДСНС нерідко допомагають людям в інших нестандартних ситуаціях.

“Часто ми надаємо допомогу населенню. І тут ситуації досить різноманітні. Наприклад, 4-річна дитина зачинила свою маму на балконі. Жінка вивішувала одяг після прання, а донька зачинила двері та пішла собі гратися. Жінка з третього поверху гукала сусідів, що проходили по вулиці. Ті викликали нас. Довелось встановити драбину і потрапити до квартири через вікно кухні”, - розповідає рятувальник.

Чоловік любить рибалити та збирати гриби. У цьому захопленні його підтримує син Андрій. А також всією родиною Макарови подорожують мальовничими містами України. Сергій каже, у планах ще багато місць, де б хотілося побувати.

За інформацією пресслужби ГУ ДСНС України в Черкаській області

Коментарі