З початком нового 2018 року Україною пролетіла досить важлива новина, яка стосується українського села. Стало відомо, що згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, з липня 2018 року переробні підприємства більше не зможуть купувати молоко другого гатунку у селян. Така новина звісно не могла не сколихнути людей , які нині у розпачі над міркуванням — чи продовжувати тримати скотину, чи пускати під ніж? Між іншим, законодавчі новації хвилюють не лише власників корів. Так, у ВО «ЧЕРКАЩАНИ», яке постійно та системно опікується захистом інтересів аграріїв, заявляють, що такі зміни можуть спричинити низку негативних наслідків, як для селян, які утримують корів, так і для економіки України в цілому. Бо ситуація на доданок неодмінно позначиться на споживацькому ринку. Тому наша країна логічно мала б подбати перш за все про внутрішній ринок. А вже потім міркувати про його «зтиковку» з інтересами ЄС. Втім, саме ВО «ЧЕРКАЩАНИ» та депутат Черкаської обласної ради від цієї політичної сили Олександр Коваленко взяли до уваги всі кричущі аспекти проблеми та ініціювали зустріч за «круглим столом». До зібрання долучились з одного боку представники влади, сільські голови та голови ОТГ, з іншого — науковці та практики — фермери і керівники переробних підприємств Черкащини. Разом вони обговорили ризики у галузі молочарства та реальні кроки, які ще можна встигнути вжити на шляху до її збереження. Зокрема, говорили про те, чи насправді існують умови для утворення невеличких, а з часом, більш масштабних високопродуктивних сільськогосподарських кооперативів. Напрацьовані пропозиції ввійшли до Резолюції, яку ВО «ЧЕРКАЩАНИ» мають намір передати урядовцям.
Як врятувати галузь від загибелі?
— Сьогодні виробнику молока надзвичайно важко, — акцентував увагу Олександр Коваленко, ініціатор зібрання. — Раніше фермери, які утримували корів, мали відчутну підтримку від держави, сьогодні вони її позбавлені. Утримувачам корів стає невигідно займатись цією дійсно важкою справою. Догляд за скотиною потребує значних зусиль, матеріальних ресурсів і майже не приносить коштів, тому ми сьогодні повинні зробити усе, щоб ця галузь не зникла. Саме кооперативний рух є перспективною формою організації роботи сільськогосподарського виробництва на селі, яка допоможе підвищити самозайнятість населення та розвивати галузь тваринництва.
Наслідки введення в дію нового молочного стандарту, на думку Олександра Анатолійовича, можуть бути невтішними. Адже таким чином Україна ризикує втратити позиції провідного експортера молока. Єдиною можливістю забезпечити економічну спроможність дрібних виробників і зменшити безробіття на селі він вбачає створення сільських кооперативів. На переконання ВО «ЧЕРКАЩАНИ» конче потрібно врегулювати земельні питання. Зрозуміло, що скотина без пасовищ не виживе. Проте нині часто пасовища через земельні аукціони переходять не до рук простих сільських трударів, а до латифундистів, яким байдуже, де буде кормитись корова- годувальниця.
Не боятись змін, а подбати про якість
Дійсно, новий державний стандарт ДСТУ 3662:2015 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови» визначає 3 сорти молока для харчової промисловості: екстра, вищий і перший. Тому молоко другого ґатунку, яке сьогодні переважно надходить від населення, переробники закуповувати вже не зможуть. Але, самі переробники, погоджуючись з тим, що молоко, як сировина дійсно має відповідати стандартам високої якості, разом із тим закликають населення, яке тримає поголів ’я не пускати його під ніж, а почати господарювати по-новому. Власне від цього залежить і їхній добробут, і те, чи зможуть переробні підприємства конкурувати на зовнішніх ринках збуту зі своєю молочною продукцією.
Директор по закупівлі сировини ПрАТ «Звенигородський переробний комбінат» Олексій Пономаренко зауважив, що це напівправда, що молокозаводи не куплятимуть у населення молоко. Головним тут має бути інший меседж — дотримання гігієни.
— Ми купуватимемо молоко у населення, але лише те, яке відповідатиме новим стандартам. Основними відмінностями між ґатунками молока є загальна бактеріальна забрудненість, кількість соматичних клітин та кислотність молока. На сьогодні в Україні розрізняють 4 ґатунки: екстра, що повинен мати ЗБЗ до 100 тис./см куб., вищий — до 300 тис./см куб., а також перший і другий ґатунки. Цього результату можна досягти і в домашніх умовах, потрібно лише вирішити елементарні проблеми з гігієною. По-перше, мити вим’я перед доїнням, по-друге, зціджувати першу цівку молока, по-третє, доїти молоко у чисту тару і якомога швидше віддавати на пункт прийому, — порадив він.
Почати з малого
Начальник управління Агропромислового розвитку Черкаської ОДА Ігорь Колодка, зауважив, що на Черкащині нині існує 1037 господарів, які утримують від 3 до 5 голів корів, 137 — від 5 до 10 голів, і 9 — понад 10 голів корів. Об ’єктивно, перевага за малими господарствами. Тому й потрібно визначитись, яку саме дієву допомогу можна надати таким міні-фермам, аби вони постачали молоко вищого ґатунку. Це можуть бути, наприклад, холодильні установки для швидкого охолодження молочної сировини, доїльні апарати. Потрібно підняти на щабель ветеринарне обслуговування. Не в останню чергу слід подбати про закупівлю «нетелів», що допоможе підвищити генетичний потенціал. Між іншим, науковці, підтримуючи цю пропозицію, додали, що давно вже варто звернути увагу на селекцію та повернення викопродуктивних молочних порід корів, а також кіз та овець.
Це видається цілком реальним (хоча б для перших кроків) на фоні того, що Черкащина цього року матиме збільшений фінансовий ресурс — 2 млн. грн.
— Зараз ми вивчаємо потребу й механізми. Це, зокрема, навчання ініціативних груп, бізнес-плани, підтримка шляхом юридичних, бухгалтерських, ветеринарних консультацій. Молочні кооперативи — це насправді масштабний механізм, що потребує більш значного фінансування, — підкреслив Ігор Колодка. — Тут важливим є ціна на молоко, технічне забезпечення та ін. Разом із науковцями ми проаналізували, яким чином допомагати людям. Спільно визначатимемо конкретні подальші дії.
Подальші кроки
Учасники «круглого столу» в підсумку зібрання вирішили внести зміни до обласної програми «Створення регіонального навчально-практичного Центру розвитку багатофункціональних кооперативів» в частині організації і фінансування молочарських кооперативів, через депутатів обласної і місцевих рад запропонувати прийняття у районах та ОТГ місцевих програм щодо підтримки створення молочарських кооперативів.
Також було підтримано рішення щодо вивчення досвіду Івано-Франківської області в реалізації таких проектів. І врешті, від імені депутатів Черкаської обласної ради звернутись до Голови Верховної Ради України Андрія Парубія, прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Кутового щодо збільшення фінансової підтримки держави, спрямованої на створення сільськогосподарських і молочарських кооперативів.
Ольга ПАНЧЕНКО