Вони працюють за різними напрямками та мають різні спеціалізації. Але завжди своєю красою, жіночністю, мудрістю та працьовитістю прикрашають будні підприємства. Напередодні 8 березня ми завітали в ГК «ЛНЗ» та поспілкувалися із представницями жіночої частини холдингу. Виявилося — усі вони унікальні та особливі, а об’єднує їх спільна справа — працювати на благо ГК «ЛНЗ» (LNZ Group).
Галина ДЕРДУГА (спеціаліст з переоформлення прав власності):
• Раніше я працювала головою сільської ради с. Журавка. В «ЛНЗ» я з 2012 року – надаю допомогу нашим орендодавцям з переоформлення прав власності. Можна сказати — я живу своєю роботою. Та маю й захоплення — щодня, особливо, коли теплішає, я плаваю. Сезон відкриваю 19 січня. І так уже понад 30 років. На роботі моє захоплення сприймають нормально, можна сказати звикли, але поки що не приєднуються. А для мене — це заряд енергії та здоров’я. Взагалі я екстремал — вмію і на конях їздити, і на лижах, можу тренувати волейбольну команду. А ще маю крокомір і щодня ставлю собі за ціль: пройти 10 тисяч кроків. Можу похвалитися ще й тим, що вдома маю 200 кущів піонів.
Ліна БОБИР (керуюча Товмацьким відділенням СТОВ «ЛНЗ-Агро»):
• Нашим невеликим колективом (40 осіб) ми вирощуємо худобу та виробляємо молоко. Ферма — це такий підрозділ, який працює щодня цілий рік. До того ж працювати треба так, щоб отримувати якісне молоко. Бо ж добре відомо, що ціна залежить від якості. Та ферма для мене це не тільки робота, а ще й спогади, адже на фермі працювала моя мама. В дитинстві мені постійно хотілося йти на ферму. Мабуть, сюди мене тягнула любов до тваринництва, хоча навчалася я на бухгалтера. Зараз на фермі я і начальник, і колега, і подруга. Можу зранку і насварити, а під вечір — похвалити. Якщо на роботі все ладиться — я отримую душевне задоволення.
Тетяна ЦИБЕНКО (начальник зміни на елеваторі):
• В ГК «ЛНЗ» я з 2006 року. Прийшла сюди диспетчером, тепер — вже начальник зміни. У своїй роботі застосовую ті навички, які отримала до цієї посади, а була я і вчителем, і організатором, і бібліотекарем. Тож добре знаю, як потрібно спілкуватися з людьми, як шукати підходи до різних особистостей, як згуртовувати. До речі, наш колектив найдружніший. Наприклад, завжди вітаємо з днем народження та намагаємося зробити так, щоб цей день людина запам’ятала. Мені постійно хочеться щось організовувати, придумувати. Адже це додає радості і мені, і колективу. Мої колеги — це майже родина. До того ж у нас діє правило: якщо виникли проблеми — завжди вирішуємо їх гуртом. Свій колектив я б не проміняла ні на який інший!
Іванна ІЛЬНИЦЬКА (оператор машинного доїння молочнотоварної ферми СТОВ «Агрофірма «Вись»):
• Я не боюся важкої праці, турбуюся про кожну тварину та увесь час намагаюся створювати на роботі атмосферу тепла й радості. У 2015-му році я надоїла 123 тони 278 кг молока. А взагалі обслуговую 32 корівки, які постійно перебувають у чистоті, вони завжди ситі і красиві. Серед моїх корівок є такі, які за добу дають по 25—27 л молока. Взагалі не уявляю свого життя без господарства. Торік односельці пропонували мені балотуватися у депутати сільської ради, але я відмовилася: часу зовсім не вистачатиме на це, адже ферма — мій другий дім, який потребує працьовитих рук і невичерпності енергії.
Марія ЛОЗОВА (перший комірник, завідувач складом):
• В ГК «ЛНЗ» я працюю другий рік — відтоді, як відкрився новий завод. До того часу ким тільки не працювала. А тоді подала резюме на ЛНЗ і мене взяли на роботу. Я контролюю, як працюють комірники у змінах, збираю інформацію для статистів про наявність продукції в складах. Хоча за спеціальністю я зоотехнік, але не шкодую, що пішла комірником. Я швидко вивчила свої нові обов’язки, хоч спершу, скажу відверто, було страшнувато. Щоправда, зараз не вистачає часу для мого хобі –—співу у сільському хорі, бо ж на роботі потрібно бути щодня. Та якби на заводі організували свій хор, я залюбки пішла б до нього співати. ЛНЗ для мене на першому місці Та не лише для мене, а загалом для нашої родини, адже чоловік теж тут працює.
Ірина РОМАНЕНКО (начальник відділу флексографічного друкування):
• Кожен наш клієнт хоче бачити свою продукцію презентабельною. Тому на мішку ми повинні передати найточнішу інформацію про продукцію. Отже на нашому відділі лежить велика відповідальність. Пригадую, як все починалося — мені зателефонували й сказали: «Бери блокнот та ручку і мерщій на завод вчитися працювати у відділі друку на новому обладнанні». Потім фахівці, які нас навчали, поїхали, а я сиділа, дивилася на техніку й думала: «О Боже, що з цим всім робити?». Та згодом все опанувала. Тож тут я почуваюся на своєму місці. Крім того моя вузівська спеціальність — управління виробництвом. А ще шум машин та постійний рух на заводі мені подобаються більше, ніж якась офісна робота.
Ірина Романюк (вгорі праворуч)
і колектив бухгалтерії
ТОВ «Маяк-Агро».
Ірина РОМАНЮК (бухгалтер-касир ТОВ «Маяк-Агро»):
• Наш колектив працює від самого початку заснування нашого господарства. Спершу було важко, але ми наполегливо працювали. Наш колектив бухгалтерів — невеликий. Але ми дотримуємося правила: на роботі ми всі повинні бути гарними та впевненими в собі. До того ж у нас всі дуже відповідальні. Немає такого, щоб хтось когось підставив, чи не доробив свою роботу. Ми — одна команда!
Оксана ШТЕПИН (друга праворуч).
Оксана ШТЕПИН (комірник):
* Робота в ГК «ЛНЗ» принесла мені найголовніше — любов. Саме тут я зустріла кохану людину, і невдовзі ми вже одружуємося. До речі, саме сьогодні я запрошую своїх колег на весілля. Мій обранець також працює на ЛНЗ — на прийомі кукурудзи та на карі. Хто першим виявив увагу? Він! І виявився наполегливим. Шість місяців Марія ЛОЗОВА. зустрічалися, а тепер одружуємося.