На цьому тижні українські парламентарії працюють поза сесійною залою, але можливо, що таки зберуться на сесію, щоб доопрацювати прийнятий на минулому тижні закон про валютні кредити та розглянути довгоочікуваний проект про місцеві вибори.
Кредити таки не спишуть
Прийнятий так званий валютний закон «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті» викликав резонанс у великій частині суспільства, який змусив відволікти увагу від закону про місцеві вибори. Немає вже часу відкладати, але до голосування в другому читанні черга все ж не дійшла.
Документ про кредити назвали популістським, і ряд депутатів, які проголосували за нього, наступного дня почали відкликати свої голоси. Суть цього закону полягає в можливості, наданій валютним кредиторам, сплачувати свій борг за тим валютним курсом, який існував на момент узяття боргових зобов’язань. Видача валютних кредитів населенню в Україні була припинена в червні 2009 року, коли офіційний курс гривні становив близько 7,61 грн. за долар. А найбільше їх було видано ще до кризи 2008 року за курсом близько 5 грн. за долар. Для позичальників була прийнятна низька ставка за валютними кредитами, тому саме їм, а не позикам у гривнях, віддавали перевагу. Обслуговування кредиту в доларах під 10% річних обходилося вдвічі дешевше гривневого кредиту під 20% річних.
У цього документу з’явилося велика кількість як категоричних противників, так і прихильників. Хто має ще з 2008 року такий головний біль як валютний кредит, той відчув усю сумну ситуацію, яка навіть не прогнозує терміну остаточного виборсання із валютної кабали.
«Я підтримую прийняття цього закону, адже я вже скільки років плачу в декілька разів більшу суму за ту, на яку погодилась у 2008-му році, — каже пані Тетяна зі Шполи, яка неодноразово брала участь у «кредитних майданах» в Києві. — За ці роки я заплатила вже за три квартири, а не за одну. Вважаю це навіть не здирництвом, а злочином! Тож зраділа прийняттю закону, але є очевидним те, що він не набуде чинності».
«А я проти такого повороту, — говорить противник закону Сергій Павлович з Лебедина. — Виходить, позичальникам потрібно скасувати борг, за який платитимемо ми всі, адже втрати банківської системи від такого кроку обчислюватимуться у десятках мільярдів. Заплатимо ми всі за погіршення стану нашої банківської системи, нові банкрутства банків, втрати депозитів громадянами, які ні в чому не винні».
Багато хто припускає, що Петро Порошенко заветує цей закон. «Я побачив популістських політиків, які, намагаючись сподобатися тій чи іншій частині суспільства, ставлять під загрозу існування фінансової банківської системи країни, стабільність економіки, і роздачу нездійсненних обіцянок», — заявив Президент. Незадоволені законом і Кабінет Міністрів, і, ясна річ, банківський сектор.
Наталія СТОРЧАК.