Зневіра і неспокій панують у наших душах, тому ми стали байдужими, інертними. Пасивність виборця з позицією «моя хата скраю», «не голосуватиму, бо це нічого не змінить» є неправильною. Не змінить, бо не беретеся міняти. Якщо правильно зробити вибір, то все зміниться! Ці вибори є місцевими, а на місці можна в будь-який час спитати про роботу і міського голову, і депутатів усіх рад.
Перед нами, шполянами, 25 жовтня 2015 року, стоїть непросте завдання — ми повинні обрати достойного міського голову, який очолить місто-географічний центр України. Для вирішення найскладніших проблем міста нам потрібний небайдужий і дієвий мер, який би користувався підтримкою злагодженої команди депутатів міськради, професійно підготовлених людей.
Особисто я і моя родина голосуємо на цих виборах за Сергія Кравченка, і цьому є декілька причин. Він небайдужий українець, юрист-менеджер. Без глибоких знань сучасного законодавства неможливо досягти успіхів у діяльності громади. Юридична фаховість і досвід роботи у сфері юриспруденції Сергія Кравченка сприятимуть успішній роботі Шполянської міської ради.
Майбутній міський голова знаходиться у тому періоді життя, коли вже є досвід роботи і водночас молодість, можливість успішно працювати. На мою думку, Сергій Володимирович спроможний вирішити питання міського господарства. Він виріс у селі, знає життя простих людей. Його батько — Володимир Олексійович — агроном, мама Лідія Луківна — бухгалтер. Я спілкувався з жителями села Скотареве, де і зараз трудяться його батьки, проживають інші родичі. Це, відзначу, працелюбна родина. Учителі Скотарівської і Товмацької шкіл пам’ятають Сергія Кравченка як здібного і сумлінного учня. В дорослому ж житті він — людина справи і прогресивного мислення. Він цікавиться міжнародним досвідом ведення муніципального господарства в інших країнах, має знайомих у білоруському місті Гомель, які працюють у міськраді. А в білорусів скрізь панує порядок і відсутня корупція. Там категорично не можна плутати державну кишеню з власною, бо інакше — тюрма без амністії! У Білорусі держслужбовці виконують сповна свої обов’язки перед народом, вони користуються накопиченим великим міжнародним досвідом ведення міського господарства. Отже, велосипед давно придумали, треба тільки вміло використовувати його у непростих місцевих умовах.
Я неодноразово спілкувався з Сергієм Володимировичем. Він має окреслене власним світоглядом бачення майбутнього Шполи — географічного центру України. Знає проблеми міста і знає, що робити з першого дня отримання кредиту довіри від шполян. Розуміє, що міський голова і депутати — наймані працівники, знає, що буде дієвий громадський контроль. Сергій Кравченко розуміє, що час ледачих і байдужих минув. Розуміє, що йому треба з депутатів різних партій створити єдину команду, а згуртувавши їх, навчити чути одне одного і приймати важливі рішення. Він не відмовлятиметься стандартною фразою «немає грошей», а дбатиме про наповнення бюджету і вміло використовуватиме його. Майбутній міський голова знає, що багато важливих для Шполи питань вирішується не кількістю грошей, а вмілою організацією, наприклад, благоустрою, наведенням чистоти і порядку.
На рахунку Сергія Кравченка вже немало конкретних справ: знайшов потенційного власника недобудованого будинку культури, з’явилася відтак надія, що центр Шполи прикрасить ще одна гарна споруда, яка принесе користь його жителям.
Я більш ніж переконаний, що діяльність міського голови Сергія Кравченка буде означуватися знаковими словами містян: «Це Кравченко зробив!»
І до слова хочеться процитувати сучасного українського письменника Мирослава Дочинця з його популярної книги про 100-літнього мудреця: «Будь при молоді і сам молодим будеш. Не засуджуй, а розумій. Навчай, коли маєш чому. Бо нерідко молоді і розумніші, і чесніші, і добріші за нас… Якби моя воля, то я б до упорядництва допускав тільки молодих. За ними і старим жилося б легше…»
Андрій СЕРЕДА, житель м. Шпола.