АКТУАЛЬНО
Ми живемо у ХХІ столітті, і науково-технічний прогрес нині — явище об’єктивне. Наші діти народжуються і ростуть у той час, коли комп’ютер у будинку є річчю природною. Більшість чули про шкоду цифрових технологій для здоров’я дітей. І, напевно, немало батьків, якщо не рішуче, то мовчазно не схвалюють надмірного спілкування їхнього чада з комп’ютером.
Виходить цікава ситуація: коли дати повну свободу дитині в спілкуванні з цифровими носіями, це нашкодить здоров’ю. Якщо ж ізолювати — це також не вихід, бо дитина не зможе відчувати свою повноцінність у світі, котрий постійно змінюється. У всьому має бути почуття міри, тобто золота середина. І, як не дивно, вона для всіх різна. Найголовніше — знати, як впливає комп’ютер на дитячий організм і скільки часу дитина може проводити за монітором без шкоди для здоров’я.
Існують чотири так звані зони ризику: навантаження на зір, порушення постави, навантаження на психіку та випромінювання. Після таких засторог рішучий крок — заборонити. Та заборонами і погрозамивплинути на ситуацію важко. А освоюючи з дитинства комп’ютер ви формуєте розвинену і впевнену в собі особистість.
Спілкування наших дітей з комп’ютером вже є неминучим, тож потрібно постаратися з самого початку контролювати цей процес. Для чого? Щоб зберегти здоров’я вашої дитини, адже сидіння за комп’ютером не йде на користь ні поставі, ні зору. Але цю проблему треба визнати і спробувати вирішити, а не просто максимально обмежити дитині комп’ютерний час.
ПОХОДИ, СПОРТ, ПОДОРОЖІ — ЯК АЛЬТЕРНАТИВА
У кожній сім’ї «спілкування» дітей з комп’ютером проходить за усталеними правилами, або ж і взагалі без будь-яких правил. Дехто з батьків шукає способи замінити проведення часу за монітором іншими розвагами. По це вдалося дізнатися під час спілкування з батьками таких дітей.
— Нам особисто не вдалося виконати санітарні норми на зразок 7 хвилин на день, — розповідає Наталія М., мама двох діток. — Наш син грав по 20 хвилин. Спочатку раз на день, потім, до 5 років, виборов право на дві, а то і три півгодинні гри на день. У своєму батьківському ентузіазмі, з точки зору лікарів і педагогів, ми зробили багато помилок, і виходу вже не було. Тоді просто спробували компенсувати можливість порушення постави активним способом життя: походами, частими виїздами до лісу, плаванням, спортивними секціями. А для запобігання проблемам із зором вчили дитину простій гімнастиці для очей — почерговому зосередженню погляду то на близькій крапці, то на далекій, поперемінним поглядам вліво-вправо без повороту голови.
Костянтин, тато двох діток, розповідає, що в їхній сім’ї перепусткою до комп’ютера є три «дізнання». Щось довідатися з друкованих енциклопедій чи через Інтернет, розказати вголос — і шлях відкрито. Та перед кожним сеансом «машинного часу» (якщо надворі літо або просто гарна погода) обов’язково погратися на вулиці. Для нас актуальний активний відпочинок: катаємося на велосипедах, ходимо в походи, вигулюємо собаку. Взагалі не маю забобонних засторог щодо комп’ютера. Дитина чи грається, чи працює — все це добре. Але життя — це рух, і ми з дружиною робимо все, щоб все це було гармонійним. Погралися чи попрацювали за комп’ютером,— побігали на вулиці і т.д.
— Звичайно, без консультацій фахівця точно відстежити стан зору дитини складно, але найпростіші заходи безпеки не зашкодять, — ділиться досвідом Алла. Ч., мама дворічного хлопчика.
— Крім того, в нашого малюка виявлена збіжна косоокість, при якій лікарі ставлять певні умови щодо спілкуванні дитини з комп’ютером. Дитина може проводити час за TV за умови дотримання відстані від екрана не менше 3 м і дивитися на екран знизу-вверх. За комп’ютером наша дитина зовсім не сидить. А з ґаджетами серйозніша засторога. Мала відстань від очей до пристрою та дрібні рухливі предмети можуть спровокувати прогресування косоокості, тому ми обмежуємо так званий «машинний час» в залежності від ситуації, але не забороняємо.
Шполянка Лариса Ш. розповідає, що влітку зовсім не обмежує спілкування дитини з комп’ютером. Скільки вона хоче, стільки й сидить, але коли є час між іграми та іншими літніми забавами, то комп’ютер — тільки з невеличкими винятками для дозвілля.
— Наші діти, розповідає Галина Т., мають чітко визначений «машинний час» — з 20 до 21 год. І це за умови, що уроки зроблені, речі складені, портфель, одяг — у порядку, вечірній туалет виконано. Підготовка до уроків у цей час не входить. Комп’ютер для роботи завжди відкритий.
Тетяна С., мама двох хлопчиків, каже, що процес виховання у їхній сім’ї — це суцільний шлях спроб і помилок: «Спочатку дітей обмежували. Віджену від комп’ютера — перейдуть до планшетів, віджену від планшетів — побігли до бабусі і сидять за TV. Цілий день бігаю за ними, а вони від мене. Та все ж знаходять і час, і місце, заходять до друзів, — і так безперервно. Потім вирішили перервати цю естафету «дожени, мамо» і обом синам виділили час гри на комп’ютері. Якщо дотримується, то +5 хв., якщо проґавив, -5 хв. Труднощі виникли, як це все проконтролювати, а потім не махнути рукою від утоми. Від того, що забули проконтролювати, зійшли нанівець кілька таких задумів, і знову хаос. Стає зрозуміло, що треба починати з себе: самодисциплінуватися, а це набагато складніше, ніж можна собі уявити. Добре, що діти пішли до школи, тож у мене є час себе дисциплінувати до наступних канікул. А поки що, переживши літню естафету «мамо, дожени», я відпочиваю — «умовно», зрозуміло.
ЛІКАР РАДИТЬ
ЧАС ПЕРЕБУВАННЯ ЗА КОМП’ЮТЕРОМ
ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ІНДИВІДУАЛЬНО
Кожна родина сама визначає свій шлях «спілкування» дітей з комп’ютером, у залежності від факторів. Лікарі-офтальмологи з обережністю вказують на заборони. Скоріше, наголошують на профілактиці і закликають батьків до всього, що стосується їхніх дітей, підходити з позицій здорового глузду.
Лікар-офтальмолог Віолетта Голуб радить батькам перевіряти зір дітей раз на рік, щоб вчасно виявити тривожні симптоми. Порад у цій складній взаємодії «комп’ютер-дитина» ніхто давати не збирається, а от знати інструкцію перед використанням будь-якого пристрою — не зашкодить.
— Одна година на день на відстані 1 м (очі від дисплея) є припустимою нормою, — каже лікар. — Якщо дитина вимагає більше часу і це не суперечить вашим світоглядним установкам, треба привчити дитину через кожні 30 хвилин роботи за комп’ютером робити 15 хвилин перерви, щоб дати можливість очам відпочити.
Віолетта Голуб
Добре, якщо вам удасться запровадити фізкульт-хвилинки: очі вліво-вправо без повороту голови, концентрація уваги на далекій крапці, далі — на близькій крапці. Ця вправа займе кілька хвилин, але її користь переоцінити неможливо.
— З ґаджетами справа складніша, зазначає Віолетта Голуб, — бо дитя не коригує відстань від пристрою, буквально клює носом, а рухливі дрібні предмети на екрані телефону перевтомлюють зір. Дошкільнятам ґаджети можна давати на 5 хвилин і то пильно стежити, щоб була відстань від очей на рівні витягнутої руки. (Із опитаних батьків такими речами похвалитися ніхто не зміг. Їм легше просто забрати пристрій, або дати, коли того потребує ситуація, — авт.)
Лікар також вказує на необхідність проведення активного дозвілля: гуртки, спортивні секції, подорожі. Комп’ютер для роботи, але не для проведення дозвілля. Спадковість у розвитку короткозорості відіграє 50%, а в 50% вона набута. Коли проблему виявлено в ранньому віці, то можна говорити про спадковість. Коли ж вона проявилася в 17—18 років, то це набута короткозорість і однією із причин її виникнення може бути неправильне використання цифрових технологій.
На проблеми із зором впливає багато чинників. Тому чітко відстежити зв’язок комп’ютера з погіршенням зору неможливо. Проте батьки завжди з самого початку можуть і повинні домовлятися зі своїми дітьми, знаходити компроміс між тим, скільки дитина хоче перебувати за комп’ютером і скільки їй рекомендується. Батьки мають розуміти, що сучасні діти живуть у вік інформаційних технологій, нас оточує безліч інформації, і діти її запам’ятовують (довільне, мимовільне запам’ятовування — все працює). Вся інформація проходить через зір, тому діти мають велике навантаження на зір і, як наслідок, виникають різні порушення зору. Знову ж таки, за словами лікаря-офтальмолога Віолетти Голуб, чітко визначити час перебування дитини за комп’ютером не можна, це індивідуально. Батьки самі беруть на себе відповідальність і визначають час у залежності від багатьох факторів: характеру дитини, типу темпераменту, від пори року (канікули це чи навчальний процес), від різного підходу до виховання.
Дані світових організацій, МОЗ України вказують на те, що показник короткозорості зростає, і це треба брати до уваги. Батьки мусять брати відповідальність на себе за своїх дітей, за їхнє здоров’я. Подумаймо, як захистити своє дитя, допомогти стати повноцінним членом суспільства, і головне — здоровим.
Підготувала Ярослава ПРИСЯЖНЕНКО.