Стоїть у селі криниченька,
У ній студена водиченька,
Хто йде — не минає,
До криниці повертає.
Шполянщина — серце нашої держави, славиться багатьма історичними пам’ятками. Всім відоме село Лебедин і вітряк, який зустрічає і проводжає всіх, хто завітає до села. Багато хто побував у Лебединському Свято-Миколаївському монастирі. Але мало кому навіть з жителів села відома Хрестова криниця, яка знаходиться в Петровському мікрорайоні.
З давніх-давен люди поселялися в долинах річок і використовували воду в господарстві. Село Лебедин розкинулося своїми пагорбами вздовж рукавів річки Гептурки. Поселення розширювалося, кількість населення збільшувалася, люди почали використовувати для своїх потреб більшу кількість води.
Один з перших колодязів у селі викопали на центральній дорозі (Чумацький шлях), яка сполучала Шполу і центр села. Це і була Хрестова, або панська криниця. Господарська діяльність призвела до того, що ця територія змінилася до невпізнанності.
В першу чергу, воду Хрестової криниці використовували для потреб господарства панни Роговської. Маєток із зимовим садом і господарськими будівлями знаходився біля колишньої контори колгоспу імені Пет-ровського. Селяни цієї частини села також мали можливість користуватися колодязем.
Я бачив багато криниць, які знаходяться в ярах, але вперше і з великим здивуванням дивився на те, як вирує вода при наповненні колодязя. Чому ж Хрестова? Джерела б’ють саме навхрест, а стовп води сягає 4—6 метрів. Це говорить про те, що наші пращури знали, де потрібно копати колодязі. Досить довгий період хрещення води проводилося біля панської криниці. Місцевий житель Губа Микола Єлисейович написав легенду про Хрестову криницю.
До 2000 року колодязь був замулений повністю. Вуличні активісти, батьки, дідусі учнів Лебединського НВК №3 знайшли, відкопали і обладнали криницю (зробили зруб, поставили журавель і хрест). Постійно підтримують порядок біля колодязя козацькі рої Лебединського НВК №3.
Петро КОРОЛЬ. с. Лебедин.