До рідної школи її випускники повертаються вчителями

2 ЖОВТНЯ — ДЕНЬ ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ

Колектив навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів» села Нечаєве хоча й невеликий, але дружний, згуртований і, головне, молодий.

Якщо ще якихось десять років тому цей навчаль­ний заклад відчував потребу у кадрах (вчителі тоді приїжджали в село з районного центру), то сьогодні школа повністю забезпечена спеціалістами.

Із 17 вчителів НВК восьмеро — жителі Нечаєвого, які, закінчивши виші, повернулися у село і нині працю­ють у своїй рідній школі.

Вчимося у молоді
— З молодими працювати дуже цікаво, — каже директор школи Ольга Приємська. — Середній вік наших педагогів — 31! Це найкраща пора жит­тя. Вони нині користуються Інтернетом, багато спілкуються з колегами з інших закладів, цікавляться фаховими виданнями, у них завжди багато ідей. Їхні ініціативи ми, старші педагоги, завжди схвалюємо і намагаємося разом втілювати в життя. Ми теж вчимося у молоді, і це добре, так і має бути.

А найстаршими і найдосвідченішими у цій школі є ди­ректор Ольга Приємська, яка віддала цьому закладові вже по­над три десятиріччя трудового життя, з яких 28 років очолює її, та завуч школи Людмила Стужук. За сприяння батьків 55 учнів, що навчаються у школі, сільських голів Нечаєвого Володимира Приходька та Маслового Марії Олехнович, реорганізація не тор­кнулася цього навчального за­кладу. На сьогодні тут повністю збережено і його приміщення, і колектив. Всі діти — з 1 по 11 клас забезпечені харчуванням.

За останні роки у школі ут­ворились і свої учительські династії. Серед її представників — Лідія Литвин та Людмила Рибак, Степан Смагленко, Ольга Дібрівська та Аліна Холзакова, Ольга Приємська, Руслана Сігай та Інна Албул.

Відзначає директор учителів, котрим доводиться працюва­ти із найменшими учнями школи: Людмилу Рибак, Людмилу Тка­лич, Юлію Головкіну, Надію Дзю­бу, які сповна віддаються своїй роботі. Із перших днів перебу­вання дітей у стінах навчального закладу саме цим педагогам до­водиться часто заміняти малечі їхніх мам, докладати зусиль, аби прищепити їм любов до шкільних предметів, наповнити змістом їхнє дозвілля.

Виховує
любов до прекрасного
Серед колишніх випускників цього навчального закладу, а нині вчителів школи — Руслана Сігай та Наталя Борійчук.

Русла­на Володимирівна, закінчивши школу та Уманський державний педагогічний університет ім. Пав­ла Тичини з відзнаками, повер­нулась у сільську школу, нині розвиває творчі нахили своїх учнів на гуртку «Створимо красу своїми руками» та прищеплює школярам любов до книги. Оль­га Приємська, вже не як мама, а як керівник Руслани Сігай, відзначає у своїй підлеглій високу відповідальність і сумлінність у роботі. А ще — лю­бов до прекрасного. Русла­на Володимирівна вишиває, в’яже, гарно малює, створює незвичайні картини і вироби різними техніками, виявляючи при цьому талант і фантазію. Її учні здобувають призові місця, беручи участь у творчих заходах різних рівнів. Зокрема, перемож­ницями минулорічної обласної виставки-конкурсу «Знай і люби свій рідний край» стали учениця 9 класу Наталя Бойко та 11 кла­су — Аліна Тарнавська.

У стінах сільської школи нині навчаються і виховуються й діти Руслани Сігай — десятирічна Ка­труся та п’ятирічний Станіслав. А у патріотичному куточку, організованому в школі й при­свяченому їхнім односельцям — воїнам АТО, котрі захищали нашу Україну на Сході, є фото і їхнього татуся — Сергія Володи­мировича, яким діти дуже пиша­ються. Тато щойно повернувся з АТО і зараз працює у школі, в якій колись теж навчався разом із їхньою мамою.

У сільській школі
працювати дуже цікаво
Дуже близькою і рідною є ця школа для ще однієї її випускниці, а нині вчителя української мови та літератури Наталії Борійчук.

— За майже три роки, які На­таля Василівна працює в школі після закінчення з відзнакою Черкаського державного університету ім. Богдана Хмельниць­кого, вона встигла зарекоменду­вати себе справжнім фахівцем і різнобічно розвинутою особистістю. Вчителька володіє сучасними методами вихован­ня і навчання, використовує в роботі нові технології, дуже відповідальна людина і творча особистість, — так характеризу­ють її колеги. А ще вона є редак­тором шкільної газети «Весела перерва» та класним керівником у 9 класі.

У минулому навчальному році учениця Наталії Сігай — дев’ятикласниця Анастасія Ри­бак стала переможницею район­ного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика, була серед призерів районних етапів конкурсів «Соняшник» та на про­типожежну тематику.

Крім навчальних шкільних дисциплін зі своїми колегами та учнями вчителька вже тричі втілювала в життя ідею організації благодійної ярмарки для воїнів АТО, на якій збиралися кошти для придбання солдатам найнеобхіднішого. А ще — діти ініціювали збір використаних мобільних телефонів, і це та­кож стало для наших захисників дуже доречним предметом зв’язку під час бойових операцій на сході України.

— Навіть у звичайній сільській школі працювати вчите­лем дуже цікаво. Головне — розуміти своїх учнів, бути завжди оптимістично налаштованому на всі їхні ідеї і разом втілювати в життя все нове, — вважає Ната­ля Василівна.

Діти ж віддячують улюбле­ному педагогу своєю дитячою щирою любов’ю. І до свята, яке було в їхньої вчительки ми­нулого тижня (весілля) навіть підготували для неї невеличку сценку-вітання.
Мине якийсь час і, можливо, закінчивши школу, і ці хлопці та дівчатка, як і їхні нинішні педа­гоги, захочуть повернутися в її стіни уже вчителями...

Лариса БАЧИНСЬКА
(фото автора).