19 туристів, серед яких 15 дітей, більшість з яких діти ВПО та військовослужбовців, взяли участь у восьмиденному поході Поділлям. Маршрут пролягав паломницьким шляхом «Camino Podolico» і став першим категорійним випробуванням для юних туристів.
Журналісти Шполяночки поспілкувалися з керівником походу Дмитром Сиваком і дізналися, у чому особливість цієї подорожі та яку користь вона дає дітям.
За словами Дмитра, участь у подібних походах відкриває дітям шлях до туристичного інструкторства.
«Діти, які пройшли похід першої категорії складності, отримують відповідні документи. Це дозволяє їм по досягненню повноліття стати інструкторами пішохідного туризму та водити групи як дитячі, так і дорослі», - пояснює він.
Система підготовки передбачає п’ять категорій складності, іноді виділяють шосту, але в умовах України реально досяжні лише три категорії.
«Пройшли першу категорію - можна йти у похід другої. А після другої - уже керувати маршрутами першої категорії», - каже керівник.
Спочатку похід планували зробити в Карпатах, але остаточно для першого категорійного походу обрали Поділля.
«По-перше, це діти, серед яких багато дівчат, і нести важкі рюкзаки не можуть. Ми були в автономії 8 днів: готували їжу, несли все необхідне, жили в наметах від А до Я», - розповідає Дмитро.
У групі було 19 осіб: 15 дітей і 4 дорослих. Серед дорослих - мама двох учасників. Наймолодшій дівчинці виповнилося лише 6 років.
«Так, вона пройшла весь маршрут! Звісно, не без допомоги. Ми - команда, і головне, що разом ми можемо все», - наголошує керівник.
Дівчинка несла свій рюкзак, спальник, кілька особистих речей та улюблену іграшку. Інші учасники також долали труднощі: хтось натер ноги, у когось щось болить але група завжди підтримувала одне одного.
«Хлопців було небагато, але вони виконували важливу роботу: носили воду, дрова. Дівчата теж активно допомагали», - каже Дмитро.
Маршрут, яким ішли, - паломницький «Camino Podolico». Він поєднує старовинні костели Вінниччини та Хмельниччини, починається у Вінниці й закінчується в Кам’янці-Подільському. Його загальна довжина - понад 250 км, і ділиться на два відрізки. Для першої категорії обрали першу половину, 130 кілометрів, саме стільки треба пройти для отримання заліку.
Поділля обрали також через відсутність великих перепадів висот і наявність населених пунктів та води.
«Ми завжди ставимо намети де є вода, для пиття і купання», - пояснює Дмитро Сивак.
Шлях пролягав уздовж річок: спочатку Південного Бугу, потім по річці Рів - аж до Бара.
«Це неймовірно красиві місця! Рельєф постійно змінюється: спочатку граніти, потім вапняки. Навіть побут людей різниться: будинки з різного каменю», - ділиться Дмитро.
Учасники мали два документи: спортивний для маршрутно-кваліфікаційної комісії та паломницький паспорт, у який ставили відмітки у Вінниці, Браїлові, Северинівці та інших населених пунктах.
Впродовж походу погода була сприятливою і лише в останній день похолодало і пішов дощ.
«Ми були готові до всього. Добре, що це сталося наприкінці, діти отримали досвід і не злякалися. Це їх загартувало», - каже Дмитро.
Головна мета походу - навчити дітей самостійності та вмінню діяти в різних умовах.
«Погода може змінитися, може виникнути екстремальна ситуація, психологічне навантаження додається до фізичного, вони повинні вміти це долати. Цей похід, як насіння, яке проросте. Діти отримали початкову інструкторську підготовку. Це старт для тих, хто в майбутньому стане справжнім інструктором і зможе водити групи», - підсумував Дмитро Сивак.