У четвер, 6 лютого, у Ветеран Хабі міста Шпола відбувся круглий стіл фахівця із супроводу ветеранів Віктора Гудими, начальниці відділу соціального захисту населення, з питань ветеранської політики та охорони здоров’я Шполянської міської ради Олени Фарштейн з ветеранами і демобілізованими військовими.
Під час зустрічі ветерани отримали вичерпну інформацію про різні види допомог, які у вигляді соціальних пільг надає держава, а також про допомоги захисникам та їх сім'ям, які передбачені у місцевих програмах і затверджені депутатами міської громади. Окремо приділили увагу грантовій підтримці військових у сфері зайнятості після повернення з фронту.
Фахівець із супроводу ветеранів Віктор Гудима розповів журналістам "Шполяночки" про роботу з військовими і що найбільше їх турбує. За словами фахівця, в першу чергу - це психологічна допомога, далі реабілітація і санаторно-курортне лікування. Також важливий супровід кожного захисника і членів їх сімей в оформленні документів на отримання пенсій, зокрема по інвалідності, а також документів на різні види допомог і пільг.
Як зазначив Віктор Гудима, між Ветеран Хабом і Шполянською філією центру зайнятості налагоджена тісна співпраця. Військові стають на облік після звільнення із служби і відразу отримують кошти, сума цих виплат різна, залежить від строку проходження служби. Це дуже важливо, адже не всі ветерани знають про те, що у проміжок часу витрачений на оформлення документів щодо пенсій чи інших допомог, можуть отримувати кошти через центр зайнятості. В цьому ж напрямку працюють на залучення ветеранів до бізнесу, відкриття своєї справи, заохочують до самореалізації на умовах грантової політики.
Також осередок ветеранського простору співпрацює з Центром первинної медико-санітарної допомоги відносно направлень на реабілітацію, санаторно-курортне лікування захисників, які оформляє сімейний лікар.
Аби розширити інформаційну обізнаність щодо пільг ветеранів та їх сімей, фахівці Ветеран Хабу здійснюють виїзні засідання у селах Шполянської громади у взаємодії з парамедиком Олександром Кіреєвим, який навчає дітей першій домедичній допомозі, психологами та військовими капеланами.
"Уже відвідали два сільські старостати у Сигнаївці і Скотареве, — розповідає пан Віктор. — Ми попередньо зв’язуємось із старостами сіл, формуємо списки, повідомляємо людей про зустріч, адже є ветерани, які не завжди можуть приїхати до Шполи".
Фахівець із супроводу ветеранів із свого досвіду зазначає, що робота у цьому напрямку є дієва і результативна. Захисники приходять з дружинами, з дітьми, родинами, коло присутніх поступово збільшується. За словами фахівця, у планах розширити поле духовного сприяння родинам військовослужбовців, особливо сімей, які втратили рідних на війні, або вони перебувають у полоні чи зниклі безвісти. Зараз у цьому допомагає протоієрей Роман Саломатін, залучаються психологи, а також капелан Ігор Скрипник.
Зараз Ветеран Хаб Шполи тісно співпрацює і отримує спонсорську підтримку від Медичного реабілітаційного центру “Пуща Водиця”. В минулому році із Шполянської громади там оздоровились один ветеран, два мобілізованих військових та дружина загиблого захисника. Цьогоріч уже двоє ветеранів повернулись з лікування, один доліковується, ще один днями відправляється до центру. У березні заплановано влаштувати на лікування п’ять осіб і один військовий зареєструвався на квітень.
Крім того, Ветеран Хаб із Шполи комунікує з ветеранами Матусівської та Лип’янської громад, в останній також є фахівець із супроводу ветеранів. Трапляється, що ветерани із сусідніх громад звертаються за консультаціями, найчастіше це вирішення питання стоматології — лікування зубів, протезування. Віктор Гудима допомагає всім, а кошти на лікування виділяють із місцевих бюджетів сусідніх громад.
Фахівець із супроводу ветеранів зазначив, що деякі проблеми із влаштуванням у центри реабілітації чи санаторії все ж таки існують. На жаль, щоб туди потрапити, потрібно ставати в чергу. В пріоритеті мобілізовані військові, потім демобілізовані ветерани.
"Загалом, всі фахівці ветеранського простору у спільнодії з міською радою не тримаються осторонь ветеранів, захисників, сімей мобілізованих військових. Хлопцям потрібна увага, вони хочуть висловити свій біль, проблеми, розповісти, чому виникає недовіра до суспільства. Наша місія і обов'язок — вислухати їх і надати посильну допомогу", — сказав Віктор Гудима.
Про спілку ветеранів, яку хочуть створити захисники на Шполянщині, розповів учасник бойових дій, молодший сержант Сергій Мрига.
“Офіційно ми ще не зареєстрували організацію, тому зібрались із хлопцями, аби обговорити це і створити єдину ветеранську спілку у нашій громаді, - каже захисник, - Об’єднати ветеранів Афганської війни, учасників АТО/ООС і широкомасштабної російсько-української війни”.
Ветерани визначаться з назвою, оберуть голову, заступника і секретаря організації, зареєструють її, тоді планують офіційно звернутись до міської ради з проханням брати участь у пленарних засіданнях сесій уповноваженими представниками ветеранської спілки.
“Ми хочемо налагодити кращу комунікацію між військовими і владою, щоб нас чули депутати і допомагали вирішувати питання ветеранів, — зазначає Сергій. — Уже зараз багато поранених повертаються, їхні родини потребують допомоги, є зниклі безвісти, родини загиблих, а далі, на жаль, кількість таких людей буде збільшуватись”.
Сергій Мрига навів приклад: якщо загинув військовий, а він сирота, не має рідних, - щоб таким захисникам організовували поховання на належному рівні, а потім встановлювали пам’ятник.
Нині у спілці є 35 військовослужбовців, які постійно збираються для різних обговорень, є ветерани із сусідніх Матусівської та Лип’янської громад. Захисників стає більше, нещодавно долучився до ветеранської спільноти демобілізований із села Кавунівка.
Сергій Мрига розповів про свій бойовий досвід, який пройшов у двох бригадах. Спочатку служив у Бердичівській 26-й артилерійській бригаді на посаді механіка-водія самохідних артилерійських установок натовського зразка, був на навчаннях у Німеччині і Польщі. У червні 2023 року перейшов у 31-шу механізовану бригаду на посаду механіка-водія самохідної артилерійської установки М109. Працював півроку механіком, потім отримав посаду головного механіка, має звання молодшого сержанта.
Зараз демобілізувався по догляду за трьома неповнолітніми дітьми, хоче приділити увагу родині і перепочити. Втім, за словами військового, якщо буде потрібен на фронті, обов'язково повернеться до побратимів.
“Така моя доля - захищати Україну, - каже воїн, - З 2022 року пройшов усі напрямки і гарячі точки східного фронту: Мар’їнку, Курахове, Волноваху, Бахмут, Соледар, Попасну, Лисичанськ, Сіверськ, минулий Новий рік зустрічали з побратимами в окопах під Авдіївкою”.
За круглим столом захисники розповіли свої болючі історії, з якими стикнулися у цивільному житті. Ветерани однозначно виявили бажання, щоб до них, насамперед, ставилася з розумінням влада. Найчастіше труднощі виникають у вирішенні земельних питань (оренда землі тощо).
Ветеранам часто доводиться чути образи від водіїв і пасажирів міжміських маршрутних автобусів, їм не забезпечують безкоштовні місця або не поступаються місцем у маршрутці. Звучали історії про зухвале або не щире ставлення у медичних закладах, як від деяких лікарів, так і в чергах з пацієнтами. Водночас, подібні випадки поодинокі.
У матеріалі використані фото із сторінки Шполянської міської ради ОТГ