Дороги України, а точніше подекуди їх відсутність – це головний біль всієї країни. Однак чимало питань та претензій в українців і до громадського транспорту. Чи не кожних півроку проїзд дорожчає. Проте чи завжди ціна відповідає якості?
Не секрет, що районними центрами, а інколи й обласними курсують маршрутні транспортні засоби, технічний стан яких, м’яко кажучи, не найкращий. Прогнилі кузов та днище, сидіння зі зламаними ручками, знищені гумові прокладки на дверях – це лише невеликий перелік того, з чим доводиться зіштовхуватись щоденно пасажирам. І якщо ще влітку можна над цим пожартувати, мовляв, такий собі шпаринковий кондиціонер зовсім і не завадить, то взимку вже не смішно.
Від технічного стану транспорту безпосередньо залежать безпека та життя пасажирів, які користуються послугами перевізників. Пригадайте, скільки разів у новинах ми чули про нещасні випадки, у яких люди під час руху випадали з автобусів. Однак чимало повідомлень було й про те, що за кермом маршрутного таксі сидів не зовсім у робочому стані шофер. Виходить, що попри зобов’язання ретельно перевіряти кожного водія перед виходом у рейс, це відбувається абияк, а то і зовсім лише на папері.
Хтось сказав би, що якщо пасажирам не подобаються такі умови перевезень, то нехай ними й не користуються. Але в багатьох просто немає альтернативи! Ви заходите в маршрутне таксі й сплачуєте чималу суму, але натомість мало хто отримує обслуговування співвідносне із ціною. Хамство водіїв, керування з численними порушеннями правил дорожнього руху і відсутність людяності щодо людей поважного віку та пільговиків – це лише вершина айсбергу «свавілля».
Ми не будемо стверджувати, що всім водіям і фірмам можна приписувати такі порушення, але такі, на жаль, є. Тож департаменту транспортних перевезень, місцевій владі та відповідним комунальним службам варто прискіпливіше ставитись до перевізників, яким дають дозвіл на надання послуг. Не варто забувати і про щоранкову медичну перевірку водіїв на відповідність їхнього стану здоров’я до роботи, яку вони повинні виконувати. І звичайно ж, ні в якому разі не пускати за кермо людей із психічними порушеннями та нетверезих.
Керівник соціальних проектів МХП Ірина Ванникова написала у Facebook, що перевізники, які є соціально відповідальними, ніколи не допустять, аби на їхніх маршрутах у автобусах працювали сумнівні водії.
«Такі перевізники дбають найперше про власну репутацію. Тож у них і люди поважного віку, й учасники ООС, і школярі без проблем користуються пільговим перевезенням. Що ж стосується тих, хто халатно ставиться до своєї роботи, то тут влада повинна посилити контроль за виконанням вимог технічних, медичних та законодавчих, аби пасажири не боялись користуватися послугами перевізника. А щодо моральної сторони, то неодноразово читала в соцмережі, як люди згуртовано відстоюють свої права, а подекуди як покарання бойкотують перевізника. І це є дієвим, адже без пасажирів перевізник втрачає головне для нього – прибуток», – зазначила Ірина Ванникова.
Люди, які щоранку поспішають у справах та на роботу, а ввечері додому, повинні бути впевненні в тому, що вони дістануться пункту призначення вчасно, а головне – живі й неушкоджені!