Днями колектив Шполянського терцентру зібрався на профспілкові збори та висунув звинувачення голові Шполянської РДА Наталії Коваль у нібито несправедливому ставленні до них. Що стало причиною такого звинувачення і чому, «Шполяночка+» спробувала з’ясувати із перших вуст, поспілкувавшись із самою очільницею району.
– Пані Наталіє, розкажіть, чому навколо приміщення для розміщення терцентру зчинився галас, і чим саме невдоволені працівники?
– На мою думку, ситуація довкола приміщення для терцентру значно перебільшена. Сьогодні районний терцентр надає послуги соціальної допомоги вдома, тобто в кожному селі є соціальний робітник, який допомагає одиноким людям похилого віку, або людям з інвалідністю по господарству, ходить в магазин, купує ліки. За штатним розписом усього в районному терцентрі 36 робітників: 9 осіб складає апарат терцентру, 19 соціальних працівників працює у селах поза ОТГ (крім цього 5 соціальних робітників у Матусівській ОТГ та 4 – в Лип'янській ОТГ).
До Шполи вони приїжджають всього декілька разів на місяць – щоб прозвітувати. У самому ж адмінприміщенні терцентру працює не так багато людей – директор, два бухгалтери, начальник відділення та спеціаліст, дві кравчині.
До цього часу адмінприміщення знаходиться в будівлі колишньої статистики на другому поверсі, займає чотири кабінети. Але сталося так, що це приміщення викупило газове господарство та звернулося з вимогою його звільнити, адже має в планах робити капітальний ремонт. Тоді і постало питання щодо подальшого розміщення терцентру.
На щотижневій зустрічі я обговорила це питання з Петром Двірником – директором терцентру. Запропонувала переїхати до адмінбудівлі райради та РДА, в якій після скорочення низки управлінь та відділів є багато вільних приміщень, особливо на третьому поверсі. Петро Васильович наголосив, що задля доступності їм необхідний перший поверх і найкраще підходить будівля колишнього телебачення, яку можна відремонтувати за кошти спеціального фонду терцентру, який, за його словами, склав 100 тис. грн.
У свою чергу, я зауважила, що немає сенсу неефективно використовувати кошти на ремонт цього приміщення для установи, якій залишилось працювати менше, ніж пів року. Адже після завершення адмінреформи і проведення виборів всі села знаходитимуться у підпорядкуванні своїх громад, і послуги надаватимуться вже там. Також пообіцяла знайти можливість розміщення принаймні одного кабінету на першому поверсі, де на мою думку було б зручно приймати громадян завідуючій відділенням та спеціалісту.
Та Петро Васильович не зупинився в своєму бажанні переїхати все-таки в будівлю колишнього телебачення, і звернувся до районної ради. Заступниця голови районної ради Лідія Татарина також запропонувала йому варіант з переїздом в адмінбудівлю, навіть дала згоду віддати кабінет, де нині працює, перейшовши до іншого.
З точки зору здорового глузду, а особливо раціонального використання коштів – така пропозиція мала б вирішити проблему і створити на пів року терцентру комфортні умови роботи в кабінетах, де не потрібно витрачати купу коштів на ремонти тощо. Але ж – ні!!! Директор вирішив діяти на власний розсуд і домогтися «будь якою ціною» переїзду саме в будівлю колишнього телебачення…
За результатами розгляду його скарг в різні інстанції, всі зійшлися на думці, що терцентр можна розмістити частково на першому поверсі, частково на третьому – швейний цех, кабінет директора, бухгалтерів в адмінбудівлі.
Далі на сесії районної ради порушили це питання депутати Василь Колісник і Володимир Потапенко. Було надано обґрунтовану відповідь, яка задовільнила більшість депутатів.
Та на цьому Петро Васильович не зупинився. Зібрав профспілкові збори, на яких висунув пропозицію звертатися до Президента, Уряду та ОДА з проханням забезпечити приміщенням.
До речі, від початку всієї цієї історії з переїздом Петро Васильович офіційно на лікарняному. Щоправда, хвороба не заважає йому ходити на сесії, на прийом в райраду, до приїжджих чиновників, брати активну участь в профспілкових зборах…
Не зрозумілі й причини збирати понад 30 осіб в тісному приміщенні, де неможливо зберігати соціальну дистанцію під час карантину. Яка така гостра необхідність – збирати тих працівників, які ходять по домівках людей похилого віку? Причому – в понеділок, коли вони здійснюють свою основну роботу – надають допомогу вдома?
– А що за історія з фінансово–господарською перевіркою діяльності терцентру? Навіщо її проводили?
– Ідея провести фінансово-господарську перевірку всіх закладів та установ виникла одразу після призначення на посаду. Щоб знати реальний стан справ, усунути всі можливі недоліки до подальшої передачі в громади. Та з планами трохи завадив карантин та підготовка медицини до протидії коронавірусу. Але після того, як карантин послабили, почалась робота в цьому напрямі.
Чому почали з терцентру? Тому, що директор не надавав достовірної інформації про суму спецфонду, кажучи, що там 100 тис. грн, хоча по фінансових документах – близько 300 тис. грн. Тому що кошти надходять до спецфонду переважно від здачі паїв в оренду, а головний бухгалтер не володіє інформацією щодо їхнього обрахунку.
Перевірка виявила низку недоліків у фінансових питаннях, порушення норм Бюджетного Кодексу, у веденні діловодства, кадрових питаннях. Також комісія проаналізувала діяльність терцентру в цілому, кому які послуги надаються, в тому числі і швейним цехом. Всі недоліки зафіксовано в протоколі і надано керівництву терцентру для усунення. Проте з’ясувалося, що легше всіх причетних обізвати непрофесіоналами, ніж зайнятися виправленням власних помилок.
– Тобто всі нарікання щодо незаконності перевірки є безпідставними?
– Терцентр є бюджетною установою, а райдержадміністрація є її засновником. У голови адміністрації є повноваження створювати комісії, затверджувати їхній склад та уповноважувати їх на здійснення завдань. Як розпорядник коштів вищого рівня, РДА в будь-який час може перевірити фінансово-господарську діяльність учасників бюджетного процесу, на відміну від зовнішніх контролюючих органів, уповноважених здійснювати перевірки.
– Поясніть, будь ласка, про які паї, що «успадкував терцентр», йдеться?
– З паями взагалі дивна історія. Щойно про них починається розмова, керівник відмовляється надавати будь-яку інформацію навіть власному головному бухгалтеру, яка через те не веде жодних обрахунків і не знає загальної кількості гектарів та хто є їхніми орендарями. Терцентр успадкував 27 паїв від померлих людей, що жили в будинку престарілих в селі Лебедин. У заповіті вони вказували юридичну особу – терцентр, але ж ця юридична особа не приватна, а є бюджетною установою, заснованою державою.
У країні існує Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, в якому відображена вся інформація – і розмір паїв, і орендарі, і кількість років, на які укладені договори, і відсоток. Тож фінансове управління РДА вже здійснило всі необхідні розрахунки, і надало головному бухгалтеру факти порушень.
А щодо тези нібито «забрати ці паї», то це – повна нісенітниця. Згодом районний терцентр має перейти до громади, а з ним – і все майно. Тож паї перейдуть разом з ним. У 2019 році, коли Шполянська ОТГ приймала у своє підпорядкування будинок престарілих, то намагалась заразом отримати і паї, за рахунок яких він тоді частково утримувався. Але тоді керівництво РДА та терцентру вчинило неймовірний опір і не передало їх.
У результаті вийшло так, що в громаді будинок престарілих повністю фінансується за бюджетні кошти, а в районі кошти, що надходять до спецфонду з паїв, не витрачаються, адже потреби в закупівлі харчування та медикаментів вже немає. Тож у директора виникла думка, що можна їх витрачати абияк, наприклад, на ремонт приміщення колишнього телебачення…
– Які ще «підводні камені» виявила перевірка, яку нещодавно проводила комісія?
– Мабуть, розмір премій наприкінці 2019 року, встановлених собі керівництвом, особливо в порівнянні з соціальними робітниками, які її найбільше заслужили, віддано надаючи соціальні послуги. Наприклад, премія 12 тис. грн головному бухгалтеру, яка працює в теплому ошатному кабінеті, і менше 1 тис. грн робітникові, який за будь-яких погодних умов працює з людьми і подекуди виконує важку фізичну роботу. Також вразило, що керівництво отримувало премію у 2020 році, попри те, що коштів не вистачає навіть на оздоровлення працівників.
Заклали кошторис закладу на 2020 рік з дефіцитом, розраховуючи, що за рахунок поділу вільних лишків та перевиконання районного бюджету згодом додадуть. У березні додали кошти на покриття 100 % заробітних плат, наразі шукаємо можливість перекинути кошти з інших статей видатків на оздоровлення. Вже виділили 41 тис. грн на премію в розмірі 50% на один місяць, перекинувши кошти з програм, які не виконалась через карантин.
– А які послуги надає швейний цех, який створено при терцентрі?
– Громадяни можуть скористатися послугами ремонту, пошиття одягу за низькими цінами. Щоб отримати таку послугу, потрібно пред’явити пенсійне посвідчення. У нашому терцентрі, наприклад, найпопулярнішим є пошиття комплектів постільної білизни. Вартість комплекту від 376 до 437 грн, залежно від вартості тканини, робота коштує 108 грн, решта – вартість тканини. За кошти, отримані від цієї діяльності, закуповуються нові матеріали. А ось заробітна плата кравчинь, електроенергія, оренда приміщення сплачується за кошти районного бюджету.
Проаналізувавши журнал клієнтів, з’ясувалося, що більшість наданих послуг жителям Шполи та сіл, що увійшли до Шполянської ОТГ. Але ж у громади є власний терцентр, який може надавати такі ж послуги своїм жителям там за рахунок свого бюджету. Або делегувати кошти районному для покриття витрат на послуги для жителів ОТГ. Або чому було не передати частину обладнання ОТГ? Ці питання немає кому поставити, бо директор дуже ревно ставиться до районного майна, яке на майбутнє доцільно передати в громади. Ніяк не може зрозуміти невідворотності завершення децентралізації…
У середу нам вдалося зустрітися з частиною працівників територіального центру і обговорити всі проблеми, які до цього були порушені, в тому числі і щодо переїзду в нове приміщення. Працівники тепер неоднобоко почули і сприйняли інформацію щодо ситуації, яка склалася, і з розумінням поставилися до вирішення проблем. Тож сподіваюся, що всі недоліки, виявлені під час перевірки, виправляться, а невирішені досі питання будуть вирішені.
Спілкувався Сергій Холодний