Останнім часом все частіше лунають заклики витрачати більше грошей з бюджетів різних рівнів на підтримку військових. Люди обурюються, що деякі керівники, замість допомогти армії, стелять новий асфальт чи плитку.
«Шполяночка+» дізнавалася, на що витрачають місцевий бюджет та чому місцева влада намагається виділити для захисників якомога більше допомоги.
Виконувач обов’язків міського голови Шполи Олег Кошовий розповідає, що якщо в громаді заберуть військовий ПДФО, фінансування потреб ЗСУ стане значно меншим. Водночас, поки є можливість, Шполянська громада намагається максимально допомогти армії. Так, невдовзі перші два пікапи прибудуть до Шполи і їх передадуть захисникам. Загалом, за попередніми підрахунками, на виділені гроші вдасться придбати дев’ять пікапів.
– Зараз у державі просувається питання військового ПДФО й у громад хотіли з 1 жовтня його забрати, – розповідає очільник громади. – Законопроєкт у першому читанні відхилили, але, гадаю, у другому читанні законопроєкт ухвалять-таки. Наприклад, у Києві великий ПДФО, бо там багато військових частин. У нас же, в Шполянській громаді, фактично нічого не збільшилося. У нас є тільки територіальний центр комплектації, поліція і рятувальники. І от з цих трьох організацій нам до бюджету потрапляє приблизно 3,5 мільйона гривень на рік. Якщо законопроєкт пройде, то ці 3,5 мільйона в наступному році ми недоотримаємо. Тобто, загальний бюджет зменшиться. Але цього року ми вже проплатили 4,3 мільйона на Черкаську ОВА субвенції. Також ми забезпечили формування двох батальйонів, яким купували квадрокоптери, обладнання і так далі. Ми виділили 1 мільйон, додавши потім ще 9 мільйонів на купівлю пікапів. На нещодавній сесії ми ще 2 мільйони гривень додали на програму підтримки ЗСУ та Територіальної оборони. Перший тендер по цій програмі ми вже провели: підписали договори на два пікапи. Після цього ми запустимо наступний етап і купуватимемо пікапи ще. Зараз збираємо заявки на «мавіки» з тепловізорами й без них і оголосимо тендер.
Олег Кошовий говорить, що армії можна ще більше виділити, але тоді в громади почнуться проблеми.
– Так, наче можна й більше виділяти, але у міста також є свої потреби і від цього не можна відвернутися навіть попри війну та обурення окремих людей, – пояснює Олег Іванович. – Ті ж харчоблоки треба ремонтувати, аби дітям було де їсти у школах. Наразі маємо 3 великі школи зі значною кількістю учнів. І от вони поки залишаються без харчування. Ще ми здійснюємо реконструкцію водогонів по місту Шпола. Ці магістралі збудовані ще 60 років зі сталі, чавуну і навіть є азбестові труби. Останні небезпечні для здоров’я. До того ж, через старість воно все «рветься» і важко в достатній кількості подавати воду людям на поверхи. Багатоповерхівки отримують її лише вранці і ввечері. Мешканці не мають цілодобового водопостачання. От ми хочемо ці магістралі по максимуму замінити. Так, можна всі гроші виділити на армію, але громада якось має існувати. Я навіть не кажу про значний якийсь розвиток під час війни, але утримувати її потрібно.
Окрім підтримки захисників, громада подбала і про їхні родини. Програми, які діють на Шполянщині, є найкращими в області, розповідає Олег Кошовий.
– На підтримку сімей загиблих воїнів також виділяються значні кошти, – продовжує керівник. – Так само, як і на програми підтримки жителів громади, які пішли воювати. В області ніде таких програм немає, як у нас, тому в цьому плані наша громада має позитивний вигляд. Навіть якщо взяти ті 3,5 мільйона ПДФО, то ми витрачаємо набагато більше за рахунок інших надходжень. Наприклад, ми даємо по 3 тисячі гривень родинам військових на покращення житлово-побутових потреб. Якщо рахувати всі родини мобілізованих, то це треба виплатити 6 мільйонів гривень. Плюс самі військові мають право отримати 2 тисячі одноразової допомоги. Ще маємо програму підтримки захисників, які перебувають на реабілітації. В залежності від поранень, надаємо до 25 тисяч гривень одноразово. У разі загибелі військового, беремо на себе повне забезпечення поховання: 10 тисяч на ритуальні послуги і 35 тисяч на організацію поминального обіду. Тому, загалом, ми виділяємо значні суми і за рік виходять колосальні цифри. Якщо ми будемо віддавати велику частину бюджету на ЗСУ, то грошей на це все просто не буде.
Окрім витрат на підтримку військових та їхніх родин, ще 4 мільйони гривень передбачено для допомоги переселенцям. Також громада в обов’язковому порядку має забезпечувати захищенні статті видатків.
– Це зарплати, утримання лікарні і виділення грошей на паливо-мастильні матеріали й енергоносії, – перераховує Олег Кошовий. – Також сюди входить утримання шкіл, зарплати вчителям. На це трохи додали субвенцію, але вона не покриває всього. Загалом, до 80 відсотків бюджетного навантаження – освіта. Біля однієї зі шкіл хочемо побудувати укриття на 180 осіб. Це коштуватиме 12 мільйонів. Так, по цій програмі є співфінансування, але ж ми також маємо виділяти гроші. А в громаді ще багато шкіл, які потребують цих укриттів. А ще ж ми надаємо субвенції поліції, надзвичайникам та ТЦК.
Наразі більшість виплат відбуваються за рахунок раніше зекономлених коштів. Керівництво громади побоюється, що в наступному році коштів може не вистачати і брати їх не буде звідки.
– Наступного року може бути так, що ми матимем право «закривати» тільки захищенні статті і не зможемо щось купувати, – розводить руками очільник громади. – Тому маємо до кінця цього року постаратися максимально допомогти військовим та вирішити основні проблеми громади. Якщо у 2024 році в нас буде лише «голий» бюджет, то не зможемо виділяти на армію так, як зараз це робимо.
Війна перекреслила багато планів. Якби не це, на Шполянщині б вирішили чимало проблем, які нереально вирішити, поки вона триває.
– Якби не війна, у громаді потрібно було б повністю зробити мережі водопостачання, а не шматками, – каже Олег Кошовий. – Ось влітку ремонтували магістраль по вулиці Івана Гончара. Вона проходить під дорогою і в місці підключення була зовсім дірявою. Все просочувалося і утворювалося болото, а дорога почала просідати. Також треба було б робити утеплення шкіл. Це не лише збереження тепла, а й економія енергоносіїв. До того ж, школи необхідно реконструювати, бо вони побудовані дуже давно і багато з них не мають спортивних залів. По селах громади залишається досі ґрунтове покриття і його необхідно було б заасфальтувати. Ще гостро стоїть питання парковок: автівок у Шполі, особливо біля шкіл, чимало і постійно виникають «корки» та аварійні ситуації. Зробивши парковки і розв’язки, можна вирішити ці проблеми.
Також є питання щодо очисних споруд, які варто доробити. Не менш важливим є питання щодо полігонів з твердими побутовими відходами та сміттям. Варто було б виділити кошти на сортування та переробку. Тому, на жаль, багато яких проблем на паузі через війну.
Окрім цього, каже Олег Кошовий, необхідно підтримувати здорову молодь та «відривати» їх від телефонів. Для цього треба створити майданчики в громаді, зокрема, волейбольні. Також біля Красного ставу можуть облагородити територію та зробити пішохідну зону, аби людям було комфортніше. Проте більшість з цього всього стане реальним уже після закінчення війни.