Прикрашання ялинки — одна з найулюбленіших традицій новорічних свят, яка має глибоке історичне коріння. Перші згадки про декорування дерев сягають XVI століття, коли в Німеччині ялинки прикрашали яблуками, горіхами, випічкою та паперовими квітами. Ці символи мали релігійне значення, нагадуючи про райське дерево та плоди пізнання.
У 1847 році, через неврожай яблук у Тюрингії, німецькі склодуви з містечка Лауша створили перші скляні ялинкові кульки як альтернативу натуральним плодам. Вони виготовлялися з прозорого або кольорового скла, покривалися зсередини шаром свинцю, а зовні прикрашалися блискітками. Згодом свинцеве покриття замінили на нітрат срібла, що зробило іграшки безпечнішими та блискучішими.
У Франції традиція прикрашати ялинки поширилася на початку XVII століття. Там дерева декорували горіхами, випічкою, паперовими трояндами, цукерками, шишками та шматочками цукру, додаючи святковості та розмаїття.
З часом ялинкові прикраси еволюціонували, відображаючи культурні та технологічні зміни. У XX столітті з’явилися заводи з виробництва ялинкових прикрас у США та інших країнах, де святкували Новий рік. У 1970–1980-х роках почалася епоха стандартизації ялинкових іграшок та прикрас. Виробництво стало серійним, фабрики штампували однотипні та однотонні кулі та шишки. Тематика іграшок відображала актуальні події та захоплення суспільства, зокрема космічну тематику та інші популярні мотиви.
Сьогодні ялинкові прикраси вражають різноманіттям форм, матеріалів та стилів, поєднуючи традиції минулого з сучасними тенденціями. Вони залишаються невід’ємною частиною святкового декору, даруючи радість і створюючи особливу атмосферу в кожному домі.