Для повернення боргів довелося вдаватися до неординарних заходів. Наприклад, 4 березня 1998 року на Перегонівський цукрозавод було направлено начальника постачання Гаврилюка В.В., експедитора Зайченка С.А., трьох вагарів та дванадцять вантажників. Такі операції проводилися майже з усіма заводами. Та, незважаючи на це, заборгованість цукрових заводів була ще великою і на 1.10.1998 року вона складала 34,2 млн. грн. Податкова інспекція взяла під заставу високоліквідне устаткування, товари та матеріали.
Підсумки 1998 року було детально проаналізовано на зборах акціонерів 9.04.1999 року. Відмічалося, що цей (1998 рік) був найтяжчим після пожежі 1975 року. Цукрозаводи розраховувалися з нами лише на 16%. Собівартість продукції за рахунок подорожчання сировини, компонентів і матеріалів зросла на 40% при незмінності відпускних цін, прибутковість переробки насіння знизилась з 28% до 7,5% у порівнянні з 1997 роком.
Для виходу зі скрутного становища рекомендувалося добиватися повернення боргів цукровими заводами різними методами, вдосконалювати технологію. І в той же час у доповіді голови ВАТ Кравченка В.І. було чітко заявлено: «Назріла необхідність пошуку інших напрямків господарської діяльності». Ця вимога почала звучати як рефрен не тільки на зборах акціонерів, а майже на всіх засіданнях правління ВАТ.
Природньо, що був вибраний сільськогосподарський напрямок, враховуючи розташування підприємства, набутий деякий досвід кооперації, а також широкі зв’язки з іншими регіонами України.
Упродовж всього 1999 року, зважаючи на постанови Уряду про повернення боргів, були здійсненні численні відрядження працівників заводу до боржників з метою повернення розрахунків з ними. Але добитися майже нічого не вдалося, бо 23.09.1999 року на правлінні головний бухгалтер Круць В.М. заявив, що цукрозаводи заборгували нам 51 млн. грн, наш борг із податків становив 7,5 млн. грн, по зарплаті — 245 тис. грн.
З 1 лютого 2000 року відмічена деяка стабілізація енергопостачання. Численні безсистемні вимкнення електроенергії остаточно припинилися восени 2000 року.
Зважаючи на важкий фінансовий стан підприємства та з метою його покращення, починаючи з 2000 року, фактично почав формуватися сільськогосподарський напрямок розвитку нашого підприємства. Заступник директора Поліщук В.І. все частіше порушував питання про необхідність придбання ґрунтообробної та збиральної техніки.
1 січня 2000 року було придбано високопродуктивний німецький комбайн «Клаас». Крім того, з цього року розпочалося розпаювання сільськогосподарських земель. І в керівництва ВАТ з’явилася можливість брати в оренду земельні паї членів колишніх колгоспів.
З кожним наступним роком збільшувалася площа орної землі нашого підприємства. Якщо в 2000 році ми обробляли 227,2 га, то в 2001 році — 565,12 га, і це за рахунок оренди земель сільгосптовариств. На правлінні 3.05 2001 року було вирішено співпрацювати з власниками земельних паїв, починаючи з 2002 року.
Наприкінці 2001 року було вирішено орендувати частину землі у СТОВ «Агрофірма «Товмач» для вирощування насінників цукрових буряків. Пізніше їх таким же чином почали вирощувати у Павлівці, Кримках, Журавці, Цвітковому. Така розкиданість площ диктувалася необхідністю уникнути перезапилювання різних сортів і гібридів, що може призвести до втрати ними своїх біологічних ознак.
Підсумки діяльності ВАТ за 2001 рік були підбиті на зборах 31.05. 2002 року. У доповіді голови відмічалося, що упродовж 2001 року намітилися деякі зміни на краще в житті підприємства. Перш за все, нам було списано державою значну частину боргів цукрових заводів і вони зменшилися з майже 40 млн. грн до 18,3 млн. грн. Звичайно, це списання не означало повернення боргів, але поліпшувало фінансові показники і віддаляло нас далі від можливого повного банкрутства. Але все ще зберігалася висока питома вага давальницької сировини. У 2001 році вона становила 94%, у 2002—76%.
У той же час значної шкоди буряківництву і насінництву зокрема завдавав тіньовий ринок насіння цукрових буряків. У 2001 році через тіньовий ринок було реалізовано бурякосіючим господарствам третину насіння сумнівної якості. Для виправлення становища на ринку насіння цукрових буряків і посилення державного контролю у галузі насінництва в 2001 році Міністерством аграрної політики введено атестацію насіннєвих заводів. Її пройшов і наш насіннєвий завод, отримавши відповідний патент, а в 2002 році ми отримали паспорт-патент на право переробки елітного насіння.
У числі запланованих заходів на 2002 рік вперше прозвучало питання про можливу реконструкцію елеватора для зберігання зернових. Так, через 15 років після введення в експлуатацію, елеватор із допоміжних цехів почав виходити в основні, а потім його ще й довелося розширяти.
На зборах 31.05 2002 року було задоволено заяву голови ВАТ Кравченка В.І. про звільнення обов’язків голови у зв’язку зі станом здоров’я. Головою ВАТ було обрано голову наглядової ради Кравченка Д.В., заступника директора з комерційних питань Сідлецького М. Л. із кандидатів переведено в члени наглядової ради. З 6 серпня 2002 року відділи постачання і маркетингу були об’єднані в комерційний відділ, який очолив Полтавець А.В.
Зміни в керівництві ВАТ швидко позначилися на господарські та діловій роботі підприємства. Збільшилася кількість наказів про покарання порушників трудової дисципліни, крадіїв і т. п. Було активізовано роботу з передачею соціально-побутових об’єктів сільській раді, для чого 1.07.2002 року було створено комісію в складі 8 осіб.
У серпні було проведено скорочення працюючих у кількості 50 осіб. Цей захід був продиктований все більшим поверненням основного виробництва до сезонного характеру роботи, коли стало недоцільним утримувати цілорічно повний штат працівників. Було ще декілька дрібних скорочень. Крім того, наприкінці року розпочалася ліквідація підсобного господарства, де теж звільнявся обслуговуючий персонал.
Звичайно, ці заходи не були популярними і викликали числення нарікання. Але на той час у державі була створена відповідна законодавча база на ринку праці. Тому працівники, які звільнялися, отримували двомісячну зарплату і ставали на облік в районному центрі зайнятості, де ще майже упродовж року отримували допомогу по безробіттю.
Визначальним заходом 2003 року було рішення про проведення реконструкції елеватора для зберігання зернових та технічних культур. У зв’язку з низьким надходженням буряконасіння ємність елеватора використовувалася на 10-15%.Тобто була втрачена доцільність його використання. Тому було вирішено повернутися до старої схеми прийомки, складування та подачі буряконасіння на виробництво, а елеватор використовувати за новим призначенням. Швидко було закуплено і змонтовано зерносушарку, сепаратор КБС-200, закуплено устаткування для зернолабораторії і підготовлено для неї персонал.
Наказом №173-а від 25.10 .2003 року була затверджена проектна документація на реконструкцію діючого елеватора, і він почав працювати цілодобово. Приймав на зберігання зернові: пшеницю, ячмінь, а також горох, кукурудзу, насіння соняшника, а також інші культури, як вирощених на землях ВАТ, так і від інших власників. Після відповідної переробки (просушування, очищення на зерноочисних машинах) зерно та технічні культури доводяться до договірних кондицій і відвантажуються споживачам автотранспортом та залізницею.
Для оперативного вирішення виробничих та комерційних питань, пов’язаних з прийомкою зернових на елеватор, їхньою переробкою та відвантаженням було введено посаду заступника директора. Ним із 20.05. 2003 р. став Усик В.Я. Вже у 2003 році було прийнято і перероблено ячменю — 6191,6 т, кукурудзи — 10986 т,соняшнику —7360 т.
У зв’язку з перепрофілюванням елеватора друге дихання отримала і залізниця, яка в останні роки утримувалася на мізерному рівні. Значне збільшення об’єму відвантаження продукції у вагони спонукало до реанімації роботи залізничного цеху. Було відремонтовано окремі дільниці на перегоні, Матусівську колію до ст. Сигнаївка та введено в експлуатацію два тепловози. Деякі колії на території довелося демонтувати через їхній аварійний стан та недоцільність використання в майбутньому.
У виробничому цеху проводилося вдосконалення технології. Були змонтовані шліфувальні машини, пневмосортувальні столи типу СА-70 виробництва Cimbria-Heid (Австрія), автоматизований протруювач СС-50 та сушарка дражованого насіння. Універсальний характер машини СС-50 дозволяв з обробкою насіння захисно-стимулюючими речовинами проводити інкрустацію, міні-дражування та дражування насіння цукрових буряків. У цих процесах використовується технологія та препарати фірми-виробника Sarea (Австрія). Використання міні-дражованого насіння на думку спеціалістів нашого підприємства має більшу перспективу, порівняно з використанням дражованого насіння через нестабільність погодно-кліматичних умов.
Великі перерви між дощами не дозволяють дражованому насінню нормально сходити і, на жаль, це явище спостерігається все частіше. І це пізніше підтвердили експериментальні висіви міні-дражованого насіння, де і при несприятливих погодних умовах урожайність коренеплодів перевищила 400 ц/га.
Для задоволення потреб невеликих (селянських та фермерських) господарств поряд з невеликою упаковкою в мішки по 16-18 кг було впроваджене обладнання для фасування в дрібну тару (пакети по 0,5— 2 кг).
Підсумки роботи за 2003 рік були підбиті на зборах акціонерів 4.08.2004 року.
Серед напрямків подальшої діяльності ВАТ був чітко сформульований альтернативний шлях розвитку «Активізація зернового обороту з метою отримання якнайбільшого завантаження реконструйованого елеватора». Тобто — це вирощування сільгоспкультур, їхнє зберігання, переробка з доведенням до відповідних кондицій та реалізація. У зв’язку зі зменшенням об’ємів переробки бурякового насіння з’явилася можливість використовувати частину обладнання основного виробництва для підготовки посівного матеріалу інших культур, що й було потім зроблено.
Для реалізації намічених заходів вже наприкінці 2003 року завод входить як засновник до ТОВ «Агроальянс» с. Журавка і викуповує у с. Кримки приватне підприємство «Кондор-2000». Було додатково орендовано 1827 га землі в с. Матусів і с. Цвітково. Цей процес продовжився і в наступному році.
Орендували землі власників земельних паїв, а також землі запасу сільських рад у с. Лебедин, Журавка, Кримки, Товмач, Кавунівка, Маслове.
Вже в 2003 році вдалося підняти завантаженість елеватора до 30%,а через два роки вона стала повною. У подальшому загальна площа орендованих сільгоспугідь досягла 14 тис. га, в тому числі ріллі — 9380 га.
Для досягнення економічної ефективності агросектору було відразу взято курс на застосування новітньої техніки та технології вирощування сільгоспкультур. Було придбано комбайни «Джон Дір», «Форшріт», трактори ХТЗ-121, ХТЗ-170, висадково-посадкові машини, сівалки Nodet,Cу-12, Орізон та іншу високоефективну техніку.
Застосування мінеральних та органічних добрив, їхнє своєчасне внесення, вирощування сидеральних культур дозволило різко підвищити урожайність традиційних культур.
У 2005 році урожайність пшениці німецького сорту «Ларс» на окремих площах сягнула 70-90 ц/га, французького сорту «Фарандоль» — 60-65ц/га.
З 2004 року розпочався розвиток тваринництва. У Журавці було організовано вирощування до 2000 голів високопородистих свиней.
У селах Кавунівка та Товмач організовано розведення молочних корів симентальської породи. У Кавунівці для цього було створено племінний репродуктор.
Так сільськогосподарський напрямок дозволив вижити і втриматися нашому підприємству в умовах ринкової економіки і мати перспективу на майбутнє.
Іван Єлінецький