Якось сліпий чоловік сидів на сходинках однієї будівлі з капелюхом біля ніг і табличкою з написом: «Я сліпий, будь ласка, допоможіть».
Один чоловік проходив повз нього і зупинився. Він побачив інваліда, у якого було всього лише кілька монет у капелюсі. Він кинув йому пару монет і без його дозволу написав нові слова на табличці. Він залишив її сліпому і пішов.
Наприкінці дня він повернувся і побачив, що капелюх наповнений монетами. Сліпий упізнав його по кроках і запитав, чи не він був тим чоловіком, що переписав табличку. Сліпий також хотів дізнатися, що саме він написав. Той відповів:
— Нічого такого, що було б неправдою. Я просто написав її трохи по-іншому.
Незнайомець посміхнувся і пішов.
Новий напис на табличці був таким: «Зараз весна, але я не можу її побачити».