Напередодні професійного свята медичних працівників, яке в Україні відзначалося минулої неділі, я знову зустрілася з нашою дільничною медсестрою — Любов’ю Василівною Бондар. Уже багато років я знаю і поважаю цю жінку. Вона народилася в Росії, в Читинській області. Путівку в життя і професію одержала у Петровськ-Забайкальському медучилищі, де здобула спеціальність «медсестра широкого профілю». Протягом перших 15-ти років працювала на батьківщині у Нерчинській райлікарні. Чоловік Люби Василівни — військовий, родом зі Шполянщини. Тому після виходу його на пенсію сім’я переїхала в Україну. Ось уже майже чверть віку Любов Василівна працює з лікарем-терапевтом Наталією Гуцул. Сьогодні її посада називається «сестра медична загальної практики сімейної медицини». Має 42 роки трудового стажу. Обслуговує першу дільницю міста Шполи. Її роботу високо оцінюють колеги, працівники поліклініки, і, звісно, вдячні пацієнти.
Наталія Гуцул так про неї розповідає: «Добросовісна в роботі, відповідальна, справжній знавець своєї справи, відверта і небайдужа, уміє працювати з людьми. Не шкодує свого часу, бо коли робить подвірний обхід своєї дільниці з метою перепису населення чи уточнення даних, доводиться працювати й у вечірній час, у вихідні, коли люди частіше вдома. Там, удома, здійснює потрібні маніпуляції, міряє тиск, запрошує на медогляд. У неї єдиної в установі присвоєна вища категорія медсестри. Любов Василівна користується авторитетом, усі медсестри вчилися у неї!»
Ірина Сімашко, головна сестра центру надання первинної медико-санітарної допомоги:
— Любов Василівна — старший наставник медсестер не одного покоління, висококваліфікований спеціаліст. Вона реагує на зміни в галузі охорони здоров’я, на всі виклики часу: наполеглива, відповідальна, людяна, чуйна, привітна…
А сама Любов Василівна про себе так відзивається: «Медицина для мене — поклик душі, у іншій професії себе не уявляю. І якби повернулась у юність, то знову б обрала професію медпрацівника…»
А ще пані Любов щаслива мама трьох дітей і бабуся чотирьох онуків. Любить квіти, у вільний час в’яже і вишиває. Велика вдячність вам, Любов Василівна, за вашу людяність, душевність, здатність до милосердя, співчуття і, головне, приносити людям радість, заселяти добро у серця!
Надія СВІТЛА