Їх імена на мармурі куто, на граніті, металі, щоб кожен їх знав: «Ніхто не забутий! Ніщо не забуто!» і безвісти ніхто не пропав

Мітинг-реквієм, присвячений 72-ій річниці визволення села Васильків від фашистських загарбників, відбувся 4-лютого біля пам’ятника «Воїнам, загиблим в роки Великої Вітчизняної війни».

Все далі і далі відходять грізні роки Великої Вітчизняної війни, але ніколи не згасне пам’ять про всіх тих, хто не задумуючись, віддав своє життя в ім’я свободи. Ця пам’ять залишиться у наших серцях назавжди. Розпочали мітинг ведучі — працівники культури Ігор Кураш та автор цих рядків.

Біллю та горем, смертю та скаліченими долями відізвалася у душах Велика Вітчизняна війна. В перші ж дні війни на фронт пішли і наші жителі села. Всього ж на фронт за роки війни пішло близько 10000 наших земляків. З них — 6361 загинуло.

Німці кинули із Скотаревого і Василькова танкові частини на Шполу з метою прориву зовнішнього фронту оборони радянських військ.

На підступах до Верхньої Дар’ївки розгорілися жорстокі бої, в яких поряд з піхотинцями брали участь і танки 29-го танкового корпусу.

Визволення території Шполянщини тривало близько двох місяців — з кінця січня по кінець березня 1944 року. Це свідчить про запеклість боїв.

З вересня 1941-го до листопада 1942 року у нашому селі діяла підпільна організація на чолі з А.К.Різником. До її складу входило 20 осіб, в тому числі 2 жінки. У Великій Вітчизняній війні брали участь 627 наших односельчан, з них 260 нагороджені бойовими орденами і медалями. У пам’ять про 300 загиблих споруджено обеліски Слави.

23 особи розстріляли німецькі загарбники. Не оминули рабські роботи в Німеччині і наших односельчан — майже 200 осіб працювали на фабриках і заводах, фермах і полях.

Учитель місцевого НВК Олександр Діхтяренко у своєму виступі нагадав про визволителів села, які поклали голови за наше майбутнє.

Це були не тільки рядові, а й офіцери. Під звуки метронома вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання та покладанням вінка.

Ми є нащадками славного покоління наших предків, які завоювали нам мирне і щасливе сьогодення. І тому, в цей складний для нашої країни час, коли нашій державності та єдності існує загроза, наш святий обов’язок — бути гідними їхнього подвигу. Усіма своїми справами утверджувати мир, злагоду та суспільну гармонію на нашій рідній та вільній українській землі.

По закінченні всі присутні виконали Державний гімн України.

Людмила ШПОНЬКА, бібліотекар Васильківської сільської бібліотеки Шполянської централізованої бібліотечної системи.