Як усім відомо, Конституція України гарантує в нашій країні безкоштовну медицину. Але в реаліях непростого українського сьогодення це ніяк не реалізується на практиці. Досвід передових країн, де запроваджено страхову медицину, досі не взято за основу, тому титанічними зусиллями кожна громада намагається утримувати медичні заклади в належному стані, далеко не завжди успішно поборюючи негаразди.
На Шполянщині функціонують нині як державні, так і приватні медичні установи. Хочу поділитися своїми враженнями від нещодавно пережитої історії, котра привела мене до стоматпротезного кабінету. В моєму пенсійному віці це й не дивно — настала нагальна потреба протезувати зуби. Здавалося б, банальна ситуація. Обійшовши кількох протезистів у Шполі, переконалася, що найбільш якісно і дешево це роблять у державній стоматполіклініці. Тут найкращі умови для клієнтів, де їх справді професійно обслуговують. Дізналася, що тут найбільше замовляють зубні протези наші земляки. Це, насамперед, 13 тисяч пенсіонерів Шполянщини, а крім того — члени багатодітних сімей, ветерани Другої Світової війни, учасники бойових дій в Афганістані, миротворці у війнах за межами України, учасники АТО, постраждалі внаслідок аварії на ЧАЕС. Ці категорії населення не можуть дозволити собі приватні стоматкабінети, бо ціни там занадто високі.
У стоматологічному відділенні Шполянської центральної районної лікарні ціни удвічі нижчі, аніж у приватних. А для пільговиків — взагалі послуги безкоштовні (хоч якось виконується гарантована Основним законом безкоштовна медицина). За послугами шполянських протезистів звертаються жителі і з сусідніх районів — Ватутіного, Ярошівки, Новомиргорода. Особливо багато приїжджих влітку, які гостюють у родичів чи знайомих із далекого і ближнього зарубіжжя, з Черкас, Києва. Усі лікують і протезують зуби у Шполі.
Зацікавившись життям місцевих стоматологів, я познайомилася ближче з працівниками зубопротезної частини стоматполіклініки, і це знайомство стало приємним спілкуванням зі справжніми професіоналами своєї неординарної і такої потрібної людям справи.
Лікар Юрій Дердуга народився у Терешках. У 2010 році закінчив Українську медичну стоматологічну академію в Полтаві і відтоді працює лікарем-ортопедом.
Зубний технік Світлана Лисенко родом із Дніпропетровська. Після закінчення Дніпродзержинського медучилища її направили у Шполу, де працює вже 29 років. Її колега Світлана Зайва народилася у Журавці, по закінченні Херсонського медучилища має трудового стажу в шполянській стоматполіклініці 36 років. До речі, Світлана Іванівна — представниця династії медиків: її мама, світлої пам’яті, Задорожня Лідія Еммануїлівна, понад 50 років працювала акушеркою у Журавці. Кілька поколінь журавчан пройшли через її руки. Донька Світлани Іванівни — Оксана, наразі навчається у Вінницькому медичному університеті ім. Пирогова.
Шполянин Анатолій Гегельський після закінчення у 1991 році Черкаського медучилища теж не змінює вже 24 роки місце роботи. Медсестра Людмила Рудас закінчила Смілянську філію Черкаського медучилища і працює у зубопротезному відділенні з 1994 року. Її батько — світлої памяті Михайло Комашко колись, у далекому 1976 році, відстояв на рівні вищого керівництва, щоб стоматологічне відділення залишилось у Шполі.
Зубні техніки — як бійці невидимого фронту: ми їх не бачимо, але десятки років носимо плоди їх праці — зубні протези і коронки. Так вважає не один пацієнт нашого медзакладу.
Особисто дякую лікарю Віталію Панченку, у якого я лікувала і протезувала зуби. Він — справжній лікар-професіонал, який вже 40 років віддав служінню клятві Гіппократа.
Нині непросто доводиться цьому трудовому колективу, адже стоматвідділенню потрібно оптимізуватися так, щоб раціоналізувати витрати на опалення великого приміщення, існує велика потреба у оновленні обладнання, а заробітна плата, як і в багатьох, не відповідає навіть найелементарнішим потребам людини.
Але вони працюють на совість, їм вдячні сьогодні багато людей, бо знаходять тут вихід із проблем: і ціни набагато нижчі, і робота як належить. І хоч іще далеко до їх професійних свят, мені хочеться висловити вдячність людям, котрі рятують від проблем багатьох людей. Добра і миру вам, добрі і чуйні люди! Нехай прийде мир в Україну, а ми разом відстоїмо і розбудуємо наш спільний дім!
Надія ДАНІШ. м. Шпола.
НА ЗНІМКУ: працівники стоматологічного відділення (зліва направо) Віталій ПАНЧЕНКО, Юрій ДЕРДУГА, Світлана ЛИСЯНА, Людмила РУДАС, Анатолій ГЕГЕЛЬСЬКИЙ та Світлана ЗАЙВА.
ДО ТЕМИ. Питання оптимізації функціонування стоматологічного відділення Шполянської центральної районної лікарні перебуває на суворому контролі у головного лікаря Василя Уманця. Головною його тезою у відповіді на це питання є те, що і надалі воно функціонуватиме без штатних скорочень. Нині вивчається можливість значно зменшити використання електроенергії у приміщенні відділення з метою економії бюджетних коштів на утримання закладу.