Те, що нам, працівникам редакції, нещодавно розповів шполянин Анатолій Олексійович Хабленко, вразило до глибини душі.
― Невже таке можливе? Чому досі про це ніхто не знає, а якщо знає, то чому це замовчується? ― обурювались ми, почувши розповідь нашого читача, який, за його словами, свого часу звертався з цією інформацією до органів місцевої влади.
Анатолій Олексійович народився у Шполі в 1949 році і нині мешкає тут. Його дитинство пройшло на вулиці Слобідській. Він пригадує, як у дитинстві в післявоєнні роки разом зі своїми однолітками пас корів, грався в районі, який нині всі знають як район відстійників, біля урочища Довжик.
― Я чув розповіді моєї мами і старших друзів, що під час війни, коли Шпола була окупована фашистами, не лише у Дар’ївському лісі, а й у Довжику розстрілювали шполян, в тім числі євреїв та полонених, ― розповідає Анатолій Хабленко. ― Їх звозили туди на окраїну лісу. Там і нині є невеликі могили, по них вже поросли дерева...Можливо, такі захоронення були й під самими відстійниками...
Анатолій Хабленко, побувавши з нашим кореспондентом на цьому місці, показав йому близько десятка таких могил. Якщо це, дійсно, могили колись невинно розстріляних наших земляків, то їхню пам’ять варто було б увіковічнити. Бо час іде і стирає минуле. А нам не слід забувати його.
Можливо, хтось із шполян володіє хоча б якоюсь інформацією щодо цих поховань, просимо звернутися до ре-дакції газети «Шполяночка плюс».
ДЛЯ ДОВІДКИ: 16.07.1942 року на окраїні Дар’ївського лісу було розстріляно євреїв зі Шполянського гетто. Воно було створене з приходом німців у місто. Це був окремий квартал у районі сучасних вулиць Корнійчука, Щедріна та Коцюбинського. У травні 1942 року євреїв перегнали в ліс в районі Верхньої Дар’ївки і деякий час тримали в таборі за колючим дротом, а 16 липня всіх розстріляли. У післявоєнний час на братській могилі було встановлено обеліск.
Лариса БАЧИНСЬКА.
Фото Віктора КРАВЧЕНКА.