Для того, щоб не ламати голову, з чого почати кардинальне реформування міського господарства, варто вивчити досвід тих країн, де воно успішно розвивається. Ясна річ, що до моделей країн Європи нам ще багато потрібно пройти змін як в законодавстві, так і в суспільній свідомості, але вражає сусідня Білорусь, яка разом із нами перенесла пострадянський період і тепер наглядно демонструє світові свій власний шлях до європеїзації.
Розповім про місто Гомель, де маю друзів у міському муніципалітеті — українців Сергія Денисенка та Яніну Шаповал. Це білоруське місто — розвинутий промисловий центр, яке лежить на річці Саж, притоці Дніпра, поділене на 4 адмінрайони, населення — 498 тисяч. Там усе робиться для людей: є робота для всіх, а хто не має житла — забезпечують гуртожитками. Хто тимчасово не працює — перенавчають, надають соцдопомогу на цей період, пенсіонери мають достойну пенсію. Цікаво, що завдяки грамотній державній політиці місто розвивається, зростає кількість населення. Скрізь видно баштові крани на новобудовах. Гомель має торгові зв’язки з 18 країнами світу. Думаю, це надважлива практика, яку можемо застосувати і для Шполи, адже працелюбні шполяни можуть вирощувати якісну сільськогосподарську продукцію, яка б мала попит в інших країнах.
— Розбудові нашого міста сприяють сучасні технології на підприємствах будівельної галузі, — розповів Сергій Денисенко. — У нас принципово інший погляд на поняття «якісне житло», бо все акцентується на енергоефективних технологіях. Як на дріжджах піднімаються висотки, будується індивідуальний сектор. Кошти на будівництво виділяє держава. А люди потім викупляють у неї житло впродовж 30 років під мінімальний відсоток.
Цікаво, що гомельці постійно прагнуть до більш зручного і комфортного життя. Мер міста Гомель щороку публічно звітує перед громадою, звітує вся виконавча влада, максимально враховують побажання людей. Тут планується перевести промислові підприємства і приватні будинки з центру міста, натомість з’являться бізнес-квартали, компактні сучасні багатоповерхівки, пішохідні зони, багаторівневі парковки. Вражає абсолютна чистота в цьому місті, і не тому, що там часто прибирають, а тому, що ніхто не смітить. Ось де ховається наша біда — у відсутності культури! Потрібно підібрати дуже ефективний мотиваційний підхід, аби поселити в свідомості шполян новий спосіб мислення.
Працівники ЖКГ Гомеля створюють благоустрій за сучасними технологіями: доглянуті клумби, красиві газони є візитівкою міста, яке стало кращим у сфері втілення інновацій у міському господарстві та збереженні культурно-історичної спадщини.
Комунальне підприємство має 4 ра-йонні підрозділи, благоустроєм займається спеціальна комісія, чітко розподілені обов’язки. Адмінкомісія двічі на місяць об’їжджає свою територію, складає протоколи за неналежного санітарного стану, а в скриньки приватних будинків вкидає листи-попередження з вказуванням термінів ліквідації порушень. За невиконання — штраф у дві базові величини. За кожним співробітником закріплена немагістральна вулиця. Щотижня він перевіряє її стан і за потреби виписує адмінпопередження, у разі не-виконання — протокол і виклик на адмінкомісію. Голови вуличних комітетів періодично повідомляють про стан доріг та інше, в разі неполадок — їх відразу ліквідовують. Існують обов’язкові суботники — 6 разів на рік.
— У держави завжди є кошти на підтримку соціальної сфери, на дороги, освітлення тощо, — додає Яніна Шаповал. — Здійснюється суворий контроль за перебуванням дітей у барах чи ігрових закладах. Ніхто не ризикує порушувати закони, бо матиме великі неприємності. До того ж, тут передова медицина, тарифи на комуналку прозорі і обґрунтовані. Наприклад, у кімнаті в гуртожитку площею 21м2 комунальні послуги обходяться в 7 дол. (це 161 грн.). Молодим спеціалістам міськрада надає житло, грошову допомогу на меблі та побутову техніку. При міськраді діє комісія з вирішення питань переселенців із Донбасу, яким надають гуртожиток, роботу, школу, дитсадок. Допомога їм надходить і від населення та церкви (гроші та продукти)...
Вважаю, що багато в чому успіх Гомеля завдячує загальній державній політиці і тамтешньому діючому законодавству. Зрозуміло, що в Шполі важко запровадити хоча б ті елементарні практики із благоустрою, бо немає юридичного механізму на те ж штрафування населення за порушення. Але за бажання можна реалізувати дуже багато корисних прикладів на основі не лише білоруського, а й польського, німецького чи угорського досвідів.
НА ФОТО: зразковий Гомель.
{jcomments off}