25 жовтня Шпола обере собі міського голову. Саме від цієї людини залежатиме, чи розвиватиметься місто, чи приходитимуть сюди інвестори, чи ремонтуватимуться дороги та освітлюватимуться вулиці. Чи з 'явиться на новітній мапі позначка «Європейське містечко в географічному центрі України».
Серед кандидатів на посаду міського голови — 38-річний Сергій Кравченко. Його добре знають у Шполі, адже останній рік він працював районним прокурором.
Він — єдиний прокурор на Черкащині, якого призначено на цю посаду за рекомендацією Народної ради. Нині Сергій Володимирович уже на заслуженому відпочинку, але громада не хоче його відпускати і цього разу рекомендує на посаду міського голови.
— Сергію Володимировичу, Шполянський край Вам рідний?
— Так, я народився у Шполянському районі. За фахом — юрист, останні вісімнадцять років працював на різних посадах у прокуратурі Сміли, Черкас, Катеринопільського, Канівського, Тальнівського та Шполянського ра-йонів. До роботи у Шполі приступив після Революції Гідності у травні 2014 року. На посаду прокурора мене тоді рекомендувала Шполянська Народна рада, до якої входили представники різних політичних сил та громадські формування. Я став єдиним прокурором на всю область, якого було призначено саме за рекомендацією Народної ради. У планах не було йти на цю посаду, але коли довідався, що це рішення громади, зрозумів, що потрібно йти і працювати на інтереси земляків. Чесно скажу, що довіра людей — для мене найбільша гордість! Значить я недаремно працював.
— Можливо, згадаєте, чому обрали саме таку професію. У Вашій родині хтось працював у правоохоронних органах?
— Зовсім ні. У моїй родині не було правоохоронців: батько — агроном, мама — бухгалтер. Але я ще в дванадцять років знав, ким хочу стати. Друг мого батька з Вінниці був слідчим у міліції. Кожного разу, коли ми гостювали у них, я слухав розповіді про міліцейські будні, про погоні і хитрощі розшуку. Ще більше малювала уява. Тож і вирішив ловити злочинців.
— Рік на посаді прокурора району. Чи був він результативним?
— Сподіваюсь, так. За час мого перебування на посаді прокурора району нам вдалося повернути до держави понад три мільйона гривень. Передусім, це повернення у власність держави земельних ділянок, які були незаконно передані у приватне користування; повернення до комунальної власності 12-квартирного будинку в с. Васильків, що дало можливість забезпечити житлом осіб, які потребують соціального захисту. До комунальної власності вдалося повернути Шполянський завод запасних частин «Метровагонмаш». Свого часу Шполянська міська рада незаконно передала його у приватну власність підприємцю Російської Федерації. Загалом нам вдалося завершити 12 корупційних кримінальних та адміністративних справ, а винних осіб притягнути до відповідальності. Та краще мою роботу, мабуть, оцінять шполяни.
— Нині Ви балотуєтеся на посаду міського голови Шполи. Це Ваше особисте рішення чи теж пропозиція від шполянської громади?
— З серпня цього року я — на заслуженому відпочинку. Планував розпочати власну справу з надання юридичних послуг населенню. Крім того, накопичилося багато справ у особистому житті, чекаємо на поповнення у родині.
Тож пропозиція від громади спробувати свої сили у боротьбі за посаду міського голови була для мене неочікувано-очікуваною (сміється — ред.). А чому б і ні? Є довіра, є знання, досвід роботи, є сили й здоров’я. Я знаю, що потрібно для розвитку нашого провінційного містечка, є друзі-однодумці, які допоможуть з порадою. А якщо потрібно буде, то й підставлять плече. Тож докладу всіх зусиль, щоб і цього разу не підвести громаду.
— Сергію Володимировичу, розкажіть про свою сім’ю.
— У мене другий шлюб. Прикро, але з першою дружиною не склалося. На жаль, так буває. Але батьком своєму, вже повнолітньому сину, я був, є і буду. Сьогодні моя дружина мій друг і однодумець. Я дякую їй за це.
— Якщо ми вже заговорили про крісло мера, то якими будуть Ваші перші кроки у разі перемоги на виборах?
— Реформування міської ради. Це в першу чергу. Чітке розмежування повноважень, зменшення «паперів», оплата праці за результат роботи, а не за відпрацьовані чи відсиджені години. Була б моя воля, я б взагалі скляні перегородки у мерії поставив (як Саакашвілі свого часу в Грузії).
Наступним кроком буде створення при міській раді «Центру із надання безоплатної юридичної допомоги». Працюючи у прокуратурі, я неодноразово ловив себе на думці, що вирішити багато питань, можна було б значно швидше, грамотніше, якби люди мали можливість проконсультуватися у юриста. Та послуги фахових юристів зараз недешеві, тому ставлю собі завдання: відкрити такий центр, де людям допомагатимуть безкоштовно.
Ще одне важливе для життє-діяльності міста питання, яке вирі-шуватиму першочергово: інвента-ризація всіх комунальних об’єктів та земельних ділянок на предмет їх раціонального використання. Ось, наприклад, недобудований будинок культури. Скільки років він ще буде стояти? Поки комусь на голову не завалиться? Тож потрібно терміново вирішувати його подальшу долю. Напевне, шукати інвестора. Але за висновками комісії після інвентаризації.
Також уже давно виношую ідею відкриття у місті соціальних магазинів чи хоча б відділів у діючих магазинах, де за прийнятними цінами продаватимуть товари першої необхідності для малозабезпечених шполян. Зробити це реально, потрібна лише воля міської ради, адже підприємці готові йти назустріч.
Ще один амбітний план: реформувати комунальне господарство Шполи. Бачу такий собі комунальний комбінат, з сучасною технікою (усвідомлюю, що не відразу), логістикою і фахівцями. Молодими, випускниками вишів і профтехзакладів, які навчалися уже на сучасному обладнанні і сидять вдома без роботи. Або подалися в пошуках заробітку за кордон.
До речі, функції такого комбінату можна поступово розширювати, скажімо, надавати людям ще й ритуальні послуги та послуги із ремонту побутової техніки. Зараз цим займаються лише приватники, я ж пропоную створити комунальне бюро, але зі значно дешевшими цінами на послуги.
— Ви торкнулися комунальної теми, як щодо наболілого — ремонту доріг?
— Так, це болюче питання для багатьох міст, і Шпола, на жаль, не є винятком. Маю тут своє бачення — у місті потрібно створити пересувні бригади з ремонту доріг. Їхнє завдання полягатиме у тому, щоб не допускати на дорогах Шполи утворення великих ям. Тобто, з’явилася десь маленька тріщина — її відразу ремонтують, не чекаючи поки на тому місці утвориться провалля. Це має бути своя місцева бригада, а не заїжджі ремонтники. Таким чином кошти з міського бюджету направлятимуться на фінансування комунальної служби, а не на набивання кишень найманих бригад.
— Для втілення будь-яких задумів потрібні чималі кошти, а їх у місцевих бюджетах традиційно бракує... Де братимете гроші?
— Грошей завжди не вистачає. Бюджетні можливості були обмежені, а зараз, в умовах неоголошеної війни, ще гірше стало. Проте і в Шполі є підприємці, які готові вкладати кошти в розвиток міста, зокрема, в інфраструктуру.
Влада—бізнес—громада: на цьому будуватиметься моя стратегія розвитку Шполи.
— У Вас багато ідей та ноу-хау, які б змінили життєвий ритм Шполи?!
— Так ідей багато і, головне, є бажання їх реалізовувати. Ось, скажімо, є питання освітлення віддалених від центру міста вулиць. За моїми підрахунками, освітлення в Шполі потребує десь 30 відсотків вулиць. Але це не ноу-хау, а життєва необхідність. Проблему можна було б вирішити і в цьому, і у минулому році. Але, як бачите, руки у влади не дійшли. Хоча життя в Шполі вирує не тільки в центрі, а й на околицях міста.
А от ідея про створення у Шполі сектору охорони громадського порядку, до якого набирали б активістів із числа шполян —- нова. У великих містах зараз формують поліцію, але пройде дуже багато часу, поки ця реформа дійде до райцентрів. Тому, якщо стану міським головою, запропоную громаді сформувати свою муніципальну службу, своєрідну «міні-поліцію».
Є ще багато ідей розвитку рідного міста. Та я розумію, що зробити все і сьогодні, ще нікому не вдалося. Тому не буду багато обіцяти, краще відразу почну зі справ.
Знаю, що робити, як робити, з ким робити, і хочу, щоб наша Шпола стала сучасним європейським містом у географічному центрі України.
З кандидатом поспілкувалася Ганна ШВЕЦЬ.