У кожному селі свої клопоти. Капустинці, відсвяткувавши День визволення села від німецько-фашистських загарбників, велике християнське свято Великдень, причепуривши свої подвір’я, території, закріплені за установами та організаціями, нині трудяться на своїх городах, у полі. Як і у будь-якому селі проблем тут завжди вдосталь, та коли вирішуються вони оперативно і злагоджено, то їх ніби й не помічаєш.
Сільський голова має володіти і навиками господарника, і юриста, і бухгалтера
Сільським головою в цьому селі працює Валентина Пташник, яку люди обирають на цю посаду друге скликання поспіль. А загалом жінка вже три десятиріччя працює у сільській раді, тож знайома з усіма сільськими проблемами, знає майже всіх своїх односельчан. І переконана, що сьогодні кожен сільський голова має володіти і навиками господарника, і юриста, і бухгалтера, бо без цього у такий непростий час ніяк не обійтися.
― Коли приступила до виконання обов’язків голови села, то спочатку було трохи лячно, вагалася, з чого починати роботу, ― згадує пані Валентина. ― Тож вирішила розпочати з наведення порядку у селі. Разом із сільською громадою у 2006 році посадили садок, облаштували клумби, територію біля автобусної зупинки та клубу, в сільському клубі власними силами проводили ремонт.
Приємно, що більшість односельців не стояли осторонь, а теж підтримали мене і активно включилися в роботу. І сьогодні вони не пасивні у вирішенні багатьох сільських проблем.
Обговорюється адміністративно-територіальна реформа
Одним із нагальних питань, якими нині переймаються жителі села, є адміністративно-територіальна реформа, яка безпосередньо торкнеться Капустиного. В селі нещодавно відбулась сесія депутатів сільської ради, на якій обговорювався Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», а саме тих моментів, які стосуються вигод чи незручностей саме для капустинців (за схемою попереднього розподілу територіальних громад село має приєднатися до сільської громади Василькова).
Проведення адміністративно-територіальної реформи передбачає передачу громадам багатьох повноважень, що стосуються розробки генерального плану розвитку їхньої місцевості, розпоряджання землею, будівництва, благоустрою територій, житлово-комунальних послуг, місцевих доріг, комунального транспорту, початкової освіти дітей, охорони здоров’я первинного рівня, організації догляду за інвалідами та пристарілими, інфраструктури культурного і спортивного розвитку, пожежної та громадської безпеки громадян. Та у селах, де проживає 500 жителів (у Капустиному — 570), виконання усіх цих повноважень буде просто неможливим. У таких селах планують залишити посадову особу, яка представлятиме інтереси односельчан. У менших селах цю роботу виконуватиме людина на громадських засадах, у більших — передбачається окрема посада.
Валентина Пташник розповідає, що більшість односельчан висловлюють бажання приєднатися не до громади села Васильків, як попередньо заплановано, а до громади Шполи, оскільки, як пояснюють вони, тут краще розвинута інфраструктура, і сподіваються, що вирішити усі важливі питання, які стосуються багатьох аспектів сільського життя, буде набагато простіше. І, пояснюючи таке бажання, наводять негативний приклад, що й досі не можуть отримати за минулий рік компенсації на паливо (по 540 грн.) у Васильківському відділенні Ощадбанку через відсут ність коштів.
― І це стосуватиметься не лише коштів, таких питань буде багато, ― кажуть вони, ― чи довідку взяти,чи інші документи оформити. І переконані, що у Шполі вирішувати такі питання буде набагато простіше.
― Моїх односельчан можна зрозуміти, такі зміни для них нові, та ми сподіваємося лише на краще. Багато дослідників вважають, що така адміністративна реформа у Польщі була успішною та ефективною, ― говорить Валентина Пташник.
У планах — поточний ремонт доріг та освітлення вулиць
Зовсім нещодавно заповітна мрія жителів Капустиного, нарешті, збулася ― вони діждалися газу, який чекали не одне десятиліття. Сьогодні в селі вже понад сорок дворів мають у своїх господарствах блакитне паливо.
Минулого року сесією сільської ради було виділено кошти на заміну частини вікон сільської школи, на придбання будинку для дитини-сироти, яка здобувала спеціальну освіту і має повернутися в Капустине.
Нинішнього року ― 25 тисяч гривень на харчування дітей у школі та дитячому садку, 60 тисяч гривень ― для переобладнання шкільної котельні та придбання нового котла. У планах — встановлення огорожі на сільському кладовищі.
Як зазначила сільський голова Валентина Пташник, вже давно на порядку денному стоїть питання ремонту доріг та освітлення вулиць. Тож і на це знайдено кошти: 99 тисяч гривень на освітлення вулиць Ватутіна, Шевченка, Садової, Лісової та Надії Чекмак, і таку ж суму на поточний ремонт доріг.
Нині з Капустиного ніхто не перебуває в зоні АТО, та селяни підтримують інших шполян ― воїнів, яким доводиться сьогодні захищати їхній спокій.
― Найбільшу активність в наданні фінансової допомоги виявили В.Майборода, П.Згурський, В.Рябокінь, П.Ткач, В.Пташник, А.Титаренко та Є.Букар. Ті, хто не мають змоги надати фінансову підтримку, діляться своїми запасами консервації, овочів та фруктів, ― каже Валентина Пташник.
В новенькому ФАПі пацієнти тепер почуваються комфортно
Впродовж багатьох років сільський ФАП був головним болем і сільської влади, і жителів Капустиного, адже його умови не відповідали санітарним нормам. Санітарні служби неодноразово виносили приписи про закриття цього об’єкту, тож проблема потребувала просто негайного реагування.
Майже шість років тому, включившись у першу хвилю міжнародного проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду-1», і виборовши право на його реалізацію у своєму селі, капустинці визначили саме цей соціальний об’єкт як першочерговий для капітального ремонту. Під фельдшерсько-акушерський пункт виділили нове приміщення, яке раніше було при сільському будинку культури агітпунктом, зробили в ньому ремонт, поміняли вікна, провели електроопалення, підключилися до централізованого водопостачання.
― Крім нового сучасно облаштованого приміщення, в рамках проекту ми придбали ще й новеньку фізіо-терапевтичну апаратуру, ― каже завідувачка сільського ФАПу Тетяна Крот, яка працює тут з 1991 року.
Саме тоді, ставши учасниками першої хвилі проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», капустинці почали першими торувати цю стежину. Першим завжди важче, але у них це вийшло. І тепер сільським жителям, які звертаються в сільську медичну установу, почувається комфортно.
Тож у будь-якій справі головне, і це капустинці вже добре усвідомили на власному досвіді, ніколи не відступати назад, нехай маленькими кроками, але рухатися лише вперед.
Лариса БАЧИНСЬКА (фото автора).