СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО В ДІЇ
У минулому номері газета вже повідомляла про те, що влітку за ініціативи ГК «ЛНЗ» у с. Терешки, як і у решті сіл, де компанія орендує землі, було впроваджено механізм соціального партнерства, за умовами якого селяни почали отримувати додаткові виплати у сумі 100 грн. за гектар орендованої землі. На що витрачати ці кошти, вирішувалося на загальних зборах села.
Напередодні опалювального сезону суттєву допомогу отримали й соціально незахищені верстви населення, яких було забезпечено на зиму дровами.
— Ще восени ми безкоштовно орали городи нашим пайовикам, видавали зерно. Шістьом особам, які подали заяви до сільської ради, завезли дрова для обігріву хат, — розповідає агроном місцевого господарства ПрАТ ім. Шевченка Олександр Бондаренко, який безпосередньо займався цими питаннями.
— У жовтні цього року я повернувся із зони АТО. Проживаю сам. Маю пічне опалення, — розповів кореспонденту газети Віталій Юрко, щойно демобілізований із лав Збройних сил України.
— Раніше доводилося самотужки піклуватися про дрова та вугілля. Нинішньої зими проблему допомогли вирішити сільський голова с. Терешки Валентина Драчова та керівництво ПрАТ імені Шевченка, яке нині входить у ГК «ЛНЗ». Господарство вже забезпечило мене дровами. Це вагома підтримка, адже сьогодні машина дров коштує близько 3—4 тисяч гривень. Вугілля у мене залишилося з попередніх років, тож, сподіваюся, перезимую у теплі.
Олександр БОНДАРЕНКО.
— У село Терешки ми з чоловіком переїхали чотири роки тому. До цього проживали на Київщині, — розповідає жителька села пенсіонерка Людмила Шутовська. — Нині мій чоловік хворіє, перебуває у лікарні. Довелося звернутися до сільського голови із заявою про допомогу: нам потрібні були дрова, бо самі придбати не мали можливості. Так приємно, що до вирішення цієї проблеми долучилось місцеве господарство. І тепер маємо чим топити.
Відверто скажу, що я навіть і не сподівалася на таку допомогу. Тож хочу щиро подякувати за турботу про нас.
Піклується про соціально незахищених жителів села і місцеве господарство СТОВ «Отава» ГК «ЛНЗ», що у с. Сердегівка.
Людмила ШУТОВСЬКА.
Восени нинішнього року переїхала в село із с. Антонівка мати загиблого в АТО Станіслава Майоренка — Марія Кунець. І одразу ж відчула увагу з боку сільського голови Людмили Зеленько та керівника господарства Андрія Скрипника.
— У жовтні нинішнього року я придбала у селі будинок, — розповідає Марія Іванівна. — Приємно, що тут не залишилася наодинці зі своїми проблемами — і сільський голова, і директор місцевого господарства підтримують і допомагають. Ось привезли мені машину дров. Онук порубав їх.
Будинок у мене невеликий, тож цих дров вистачить, щоб опалювати його впродовж всієї зими. Дуже вдячна цим людям за турботу! Мені вже 77 років. Тож головне, щоб у хаті було тепло і затишно.
Марія КУНЕЦЬ.
Забезпечили на зиму дровами і жительку цього села Людмилу Лазюк, син якої також служив в АТО.
Така адресна допомога господарств сьогодні є неабиякою підтримкою своїм пайовикам, бо дає змогу спрямовувати їх тим особам і на ті цілі, які є для цих людей пріоритетними.
Лариса БАЧИНСЬКА.