Хто чого вартий — видно по справах

ПОЛІТИЧНА РЕКЛАМА

Поки одні кандидати розглядають вибори як можливість зайняти влад­не крісло, щоб набити власні кишені: годують «смачними» обіцянками та дурять людей усіма можливими способами, інші вкладають власні кошти в розвиток рідного краю і в допомогу тим, хто її потребує. Хтось лише перед виборами починає роздавати гречку, а для когось постійна підтримка громад — це звичайні робочі будні. Та як розцінюють таку до­помогу люди, чи вважають її доречною і чи вміють розрізнити передви­борчий піар від нормальної роботи підприємця, посадовця, депутата?

Василь ФУРКАЛО,
голова ради вуличних комітетів Мар’янівського масиву м. Шпола:
— Жителі Мар’янівського масиву за 20 років будівництва і проживання наслухались купу обіцянок-цяцянок. Та не бачили ніколи їх виконання. За свій власний кошт ми газифікували весь масив, побудували лінію елек­тропередач, щороку купуємо матеріал для підсипання доріг. Місяць тому до нас звернувся кандидат на посаду міського голови Сергій Кравченко і його однопартієць Ігор Постернак. Ми розповіли про свої проблеми, але просили не йти до нас з порожніми обіцянками. І за цей місяць ми поба­чили, що такої уваги до наших справ ніколи не було: встановлено вуличне освітлення, завезені будматеріали на територію парку на честь загиблих воїнів-афганців Шполянщини, вкрито залізним профілем альтанку, зробле­но капітальну подушку під асфаль­тне покриття на дорозі, що веде від РЕМу до парку, тощо. Тож ми пере­коналися, що ця команда молодих і цілеспрямованих активістів буде успішною у місцевій владі.

Володимир КРАВЕЦЬ, пенсіонер:
― Свого часу, перебуваючи на посаді завідувача відділу освіти району, мені неодноразово доводилося звертатися до керівництва Лебединського насіннєвого заво­ду по допомогу. І воно завжди йшло назустріч освітянській галузі. Нині, вже на заслуженому відпочинку, я ак­тивно слідкую за тим, як допомагають освітянам, як відгукуються на їхні по­треби ВО «ЧЕРКАЩАНИ».
Я вважаю так: коли вже віддавати свій голос, то віддавати саме тим, хто не на словах, а на ділі демонструє свої добрі справи, хто працює і має бажання та можливість вирішити ба­гато проблем соціальної сфери.

 

 

 

 

 

Віталій ГОНЧАРЕНКО,
тренер Шполянської дитячо-юнацької спортивної школи:
— Нам, працівникам галузі спорту, доводиться нелегко, адже фінансування з бюджету мізерне. А щоб наші діти досягали гарних результатів, їм потрібна участь у зма­ганнях різних рівнів, а це — кошти на поїздки, на форму, на спортивний інвентар тощо. Тож без меценатів, які вболівають за здоров’я нашої молоді, не обійтися. Добре, що, наприклад, моїм вихованцям — командам дівчат з міні-футболу, завдяки меценатам вдається декілька разів на рік побу­вати в інших областях на змаганнях. Також ми гідно приймаємо гостей на обласних чи Всеукраїнських турнірах. Останній такий турнір успішно про­вели в міському комплексі «Спорт+» приватного підприємця Павла Маль­чика на минулих вихідних. А все за­вдяки активістам ВО «ЧЕРКАЩАНИ» Сергію Кравченку та Вадиму Лог­винову, які надали кошти для про­ведення заходу. Без такої вагомої фінансової підтримки неможливо було б зустріти скільки команд у на­шому місті. Також вдячний і приват­ному підприємцю Максиму Доценку, який надав солодкі подарунки для дітей. Я переконаний, що і надалі ці небайдужі люди підтримуватимуть дитячий спорт, який переважно тримається на ентузіазмові відданих професії тренерів.

Жителі Лип’янки
Наталія КРИВОРУЧКО, Людмила КУРЧЕНКО, Катерина ЛИННИК:
— На декількох загальних збо­рах люди села висловили бажання відновити церковне життя в селі, адже кілька років у нас не було свя­щеника, а приміщення старої церкви вже не може повноцінно виконувати свої функції. Сільський голова Сергій Іщенко підтримав ідею будувати нову церкву, запросили священика — отця Олександра Шпака, в якому побачи­ли справжнього духовного наставни­ка. І всією громадою втілили мрію в життя. І великою мірою завдячуємо цим Групі компаній «ЛНЗ» і особисто Дмитру Кравченку, які надали дорогі будівельні матеріали. Коли громада побачила, що гроші йдуть на діло, то не пошкодувала долучити й свої власні кошти для закупівлі церков­ного начиння. Саме підтримка Групи компаній «ЛНЗ» розбудила у нас ба­жання спільно робити корисні справи і нам це успішно вдалося — 9 жовтня освятили новий храм.

 

 

Тетяна НАБЕРЕЖНА,
лікар-фтизіатр поліклінічного відділення Шполянської центральної районної лікарні:
— Шполянська центральна районна лікарня дуже потребувала цифровий флюороапарат, адже ста­рий флюорограф працює вже понад 30 років — така апаратура дає більше опромінення і не дуже якісний неве­ликий знімок.

Кілька років ми просили допо­могти придбати флюорограф, але 1,5 млн. грн. не так просто виділити. І ось цьогоріч знайшлися люди, які профінансували таке необхідне для медичного закладу обладнання. За­вдяки ВО «ЧЕРКАЩАНИ» маємо флюорограф, яких усього чотири на всю область.

Він дає можливість вивести знімок легень на весь монітор, регулювати якість знімка, виявити раковий процес чи туберкулому. Можливості цього апарату дуже великі. Така спонсорсь­ка допомога незалежно від виборів сьогодні вкрай потрібна людям, адже держава, на жаль, не може забезпе­чити громадян усім необхідним.

Микола ТОРБА,
житель Шполи:
— Не так давно у нас відбулася зустріч із кандидатами від ВО «ЧЕРКАЩАНИ», під час якої я озвучив кілька завдань-прохань від шполян. Так, при в’їзді на вулицю у нас росли високі старі верби. Одно­го разу вони ледве не травмували людину. І ось вже наступного дня «ЧЕРКАЩАНИ» відреагували на моє прохання — аварійні дерева спиляли. Також представників цієї політсили просили відремонтувати дорогу по вулиці Акопяна. Вони все зробили — відремонтували її аж до джерела. «ЧЕРКАЩАНИ» — це нова команда, як вона себе зарекомендує — буде видно. Але я не чув, щоб окрім них хтось щось в місті зробив, хоча б і перед виборами.

Наталія ДЕНИСЕНКО,
представник батьківського комітету 1-В класу міської гімназії:
— Цьогоріч наші діти пішли до школи. Коли ми побачили клас, в якому мали навчатися першачки, то злякалися. Через щілини на старих вікнах був сильний протяг, страш­но було уявляти, що буде взимку. Оскільки школи гарно не опалюють­ся, а у батьків немає стільки коштів, щоб поставити нові вікна, ми почали шукати спонсорів. Спочатку зверну­лися до однієї політичної сили — вони сказали, що зможуть замінити лише одне вікно, адже заміна трьох — то дуже дорого. У результаті обіцянок вони так і не виконали. Коли ж ми звернулися до ВО «ЧЕРКАЩАНИ» — вони одразу погодилися і за досить короткий час замінили усі три вікна у класі. Батьки 1-В класу міської школи №3-гімназії надзвичайно вдячні їм за теплу зиму для наших дітей. Без такої допомоги наші дітки б просто мерз­ли і хворіли. Вважаю, що людям не потрібні порожні обіцянки кандидатів- пустословів, хто чого вартий — видно по справах.

Микола ВАЙВАЛА,
сільський голова Журавки:
— Журавчани належно оцінюють ставлення наших соціальних партнерів — ГК «ЛНЗ» до будь-яких про­блем громади, бо переконуються з року в рік, що в них не розходяться діла зі словами. Це надійні партне­ри і те, що вони створили політичну команду ВО «ЧЕРКАЩАНИ» вселяє надію, що їх приклад поширюва­тимуться на інші території, стане в основі розвитку держави. Лише за останні місяці у Журавці зроблено за їх сприяння багато добрих справ: мон­тували 10 нових склопакетів у нашо­му ФАПі, капітально відремонтували головну дорогу, надали суттєву фінансову підтримку на ремонтні ро­боти в школі. Вважаю, що за такими відповідальними і дієвими людьми — майбутнє України.{jcomments off}